Володимир Вовнянко із потерпілого став обвинувачуваним

Автор/джерело -  © Олена Каганець, «Народний Оглядач» 

Зусиллями дільничного міліціонера його звинуватили в хуліганстві за статтею 296 (частина 1) Кримінального кодексу України. Майже місяць він просидів у Чернігівському слідчому ізоляторі.

У селі Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області 28 січня ввечері сталася бійка біля клубу. 20-річного Юрія і 19-річного Володимира Вовнянків побили хлопці із професійного аграрного ліцею. Сутички між сільськими хлопцями і хлопцями ліцею бували в Сокиринцях і до цього. У обвинувачувальному висновку, підписаному прокурором Срібнянського району О. М. Смальком, читаємо: “Між місцевими хлопцями та учнями Сокиринського професійного аграрного ліцею постійно виникають конфлікти”.

До 2002 року Сокиринський сільськогосподарський ліцей був профтехучилищем. Набрати дітей на навчання до нього зараз є проблемою. І не тільки тому, що дітей стало менше – як відомо, у 90-х роках народжуваність різко зменшилася. Директор ліцею Микола Павлович Купрієнко каже, що цього року потрібно набрати 156 дітей, аби ліцей міг продовжувати свою роботу. Він особисто їздить по навколишніх селах і агітує вступати до Сокиринського ліцею. Деякі школи його не пускають проводити профорієнтацію серед учнів дев’ятих класів – школам невигідно, щоб діти покидали школу і йшли на навчання до ліцею після 9 класу, пояснює Микола Павлович. Тоді в сільських школах не буде кого вчити.

Микола Іванович Вовнянко каже що в Сокиринський ліцей батьки не хочуть віддавати своїх дітей. Перевагу віддають подібному навчальному закладу у сусідньому селі Дігтярі. Микола Павлович Купрієнко частково вирішує проблему наповнюваності ліцею за рахунок дітей-сиріт, які «сидять на шиї» у родичів, дітей з дитячих будинків і так званих неблагополучних сімей. Навчання в ліцеї безплатне. Ліцеїстів три рази в день безплатно годують – на це передбачені кошти у розрахунку 17 грн. на дитину в день. Сироти отримують стипендію у 200 грн. В інших учнів стипендія близько 105 грн. Всі учні забезпечуються гуртожитком. Дітям-ліцеїстам – від 14 до 18 років. Для отримання професії та диплому, після 9 класу школи у ліцеї їм треба вчитися 3 роки, після 11 класу – один рік. Найпопулярнішими в ліцеї на сьогодні є спеціальності водія автомобіля категорії «С» і «В», слюсаря-ремонтника, тракториста-машиніста категорії «А», «В» і «С», бджоляра, плодоовочівника та секретаря керівника — оператора комп’ютерного набору.

28 січня 2007 р. учні ліцею розважалися в клубі на дискотеці. Четверо сільських хлопців також пішли того дня до клубу. Двоє з них зайшли до клубу одразу, а Володимир і Юрій Вовнянки зупинилися на перекур. Було темно і вони вирішили зайти за клуб «справити нужду по-маленькому», коли до них підійшла група ліцеїстів. Юрія почала бити першим. “По всьому підряд били, потім звалили на землю і били ногами”, – каже він. Володимира відвела в сторону дівчина Світлана ще перед нападом на Юрія. Вона попередила, аби він не втручався у бійку. Але він кинувся на допомогу, адже били його брата. Невідомо, скільки могла б тривати ця бійка, але її зупинив Кривош Володимир Іванович, майстер професійного навчання ліцею. Того вечора він чергував на дискотеці. Після її завершення він мав прослідкувати, щоб учні пішли до гуртожитку і повкладалися спати. Після цього на ніч двері у гуртожитку замикаються. Володимир Іванович побіг і витяг з бійки трьох ліцеїстів – Олександра Білика, Михайла Нежурка і Сергія Гирича.

Володимир і Юрко були всі у крові – з носу і губ текла кров. Очі після бійки напухли, на обличчі і тілі наступного дня з’явилися синці. Зранку наступного дня сніг на місці бійки був червоний від крові. На свою біду по дорозі додому брати Вовнянки зустріли трьох незнайомих хлопців. Коли Володимир дізнався, що вони з ліцею, то штурхнув одного з них — Анатолія Саханського. За це проти Володимира Вовнянка було порушено кримінальну справу за хуліганство, а 25 квітня пред’явлено обвинувачення.

Адвокат Анатолій Давиденко каже, що це було замовлення. “Кримінальні справи в районі, які справді потрібно було відкривати, не відкривали, тому що домовлялися. А тут дільничний міліціонер раптом відкриває кримінальну справу – і із-за чого? Із-за дрібної бійки між молодиками. Такі бійки траплялися і трапляються скрізь по селах”, – каже адвокат. Він припускає, що директор ліцею дав вказівку дільничному міліціонеру Андрію Кривов’язу організувати справу проти Вовнянка.

Дільничний Кривов’яз А.М. у селі не користується повагою. Люди кажуть, що виконає все, що скаже Купрієнко. Купрієнко ж у селі є “великою людиною”. Майже 20 років він – директор Сокиринського профтехучилища, а потім ліцею, депутат райради. Колись давно з ним мав конфлікт Микола Вовнянко – батько Юрія і рідний дядько обвинуваченого Володимира.

На судовому засіданні 3 липня з’ясувалося, що Кривов’яз підробив підпис Юрія Вовнянка під його показами як свідка. Він зухвало перевищував свої посадові обов’язки. Юрій Вовнянко каже: “Він в мене на очах порвав листок, де я написав все, як було”. 30 січня Кривов’яз поїхав у Сокиринці за братами Вовнянками. Забрав їх до Срібнянського райвідділку міліції для дачі показів. Окрім Кривов’яза покази хлопців слухали ще троє міліціонерів. Один з них був на підпитку, бо від нього несло алкоголем, коли він нахилявся до Юрка. На очах у хлопців один з міліціонерів хизувався своїм пістолетом – демонстративно крутив його у руках і питав затриманих, чи вони знають, для чого він призначений. На суді 3 липня Юрій Вовнянко виступав як свідок. Він зауважив, що тоді, 30 січня, міліціонери з райвідділку чинили на них психологічний тиск. Кривов’яз казав: “Якщо хочете вийти звідси, пишіть, що скажу”. Хлопці написали неправдиві свідчення. То ж самі й допомогли міліціонеру відкриту кримінальну справу проти Володимира Вовнянка. Близько 21 години їх відпустили. Було пізно і жодного транспорту до Сокиринець вже не було – треба було пішки йти 25 кілометрів вночі у мороз. Добре, що вони мали мобільний телефон і позвонили батькам. Ті підказали, в кого зі знайомих у Срібному можна заночувати.

На судовому засіданні 3 липня не було потерпілого — Анатолія Саханського – того самого хлопця, який “потрапив під руку” Володимира Вовнянка 28 січня після бійки у клубі. Чому його не було на суді – невідомо. Може, він і не знає, що є “потерпілим”. Не було декількох свідків, в тому числі й дільничного Кривов’яза. То ж суддя Ніна Андріївна Цигура перенесла суд на 10 липня.

- Суддя порушила Кримінально-процесуальний кодекс, коли підписала рішення про арешт Володимира 5 червня, – каже адвокат Давиденко. – По статті 296 (частина 1) арешт як міра запобіжного заходу не передбачений.

На наступне судове засідання 10 липня потерпілий знов не з’явився, а свідок Кривов’яз на всі питання відповідав: “Не пам’ятаю”, “Не знаю” – він був переляканий і вів себе, м’яко кажучи, неадекватно. Як кажуть, “знає кішка, чиє м’ясо з’їла”. Вироком судді було один місяць арешту. Фактично, вирок уже виконаний – 27 днів Володимир Вовнянко провів за гратами, коли перебував у Чернігівському СІЗО.