Фосфорне пекло у благодатному краї

Автор/джерело -  © Володимир Цхведіані, Наканунє 

Тільки диво запобігло катастрофі масштабу Чорнобильської в Львівській області, коли зійшов під укіс потяг, що перевозив цистерни з жовтим фосфором з Казахстану до Польщі. Проте, небезпека залишається.

Всього потяг перевозив близько 70 тон фосфору, але велика частина цистерн не спалахнули, а просто впали з насипу. Якби спалахнули всі цистерни, то населення декількох областей Західної України потрібно б було евакуювати. Проте й того, що горіло й обкурило отруйним димом околиці, достатньо, щоб зробити інвалідами сотні, а то й тисячі людей.

Отруйні хмари розповсюдилися по Буському, Золочевському і Бродівському районам Львівської області, Берестечківському і Луцькому районам Волинської області та Радехівському і Дубненському районам Рівненської області, і в цілому "накрили" територію, де мешкає понад 1 млн. населення.

Відомо, що десята частка граму жовтого фосфору — це смертельна доза для дорослої людини (дитині достатньо двадцятої частки граму). Між тим, до останнього часу мало хто, окрім фахівців, знає, наскільки небезпечним є білий або жовтий фосфор.

І небезпека від нього жахливіша, оскільки не очевидна, явні симптоми отруєння бувають лише за умови попадання в організм дози, відповідної смертельній, яка для дорослої людини складає приблизно 0,01 граму. Менші дози викликають через деякий час захворювання, які проявляються при великих(але несмертельних) дозах через декілька діб, а при ще менших дозах – лише опісля декількох місяців. Тобто перші ознаки масового ураження населення в районі катастрофи з'являться якраз перед виборами 30 вересня..

Нагадаємо симптоми отруєння фосфором. При проникненні через шлунково-кишковий тракт у великих або смертельних дозах жовтий фосфор безпосередньо впливає на міокард, периферійну судинну систему, печінку, нирки й мозок.

Виділяють, зазвичай, три клінічні стадії гострого отруєння. На першій стадії, відразу ж після проковтування частинок фосфору, спостерігаються нудота і блювота, болі в животі, жовтяниця і запах часнику в повітрі, що видихається хворим. Проте ця стадія швидко минає. Друга стадія характеризується двох- або триденним прихованим періодом з відсутністю симптомів. В цей час може відбувається ділатація серця, а також жирова інфільтрація(ожиріння) у печінку і нирки.

На третій стадії відбувається сильна кривава блювота, крововилив у внутрішні тканини й органи та підшкірний епітелій, уремія та виражена анемія, а потім(у разі ненадання допомоги) може наступити смерть. За останніми даними "проковтнути" смертельну або близьку до смертельної дози вдалося небагатьом, але це не означає, що мешканці уражених районів можуть себе почувати у безпеці.

Небезпека – у повільному отруєнні. Тривале попадання в організм фосфору в малих дозах проявляє клінічні симптоми не відразу. Але якщо не вжити інтенсивних заходів із лікування, симптоми отруєння малими дозами фосфору візуально виглядають жахливо і, що ще більше засмучує, допомогти після того, як діагноз висвітився буквально на обличчі людини, практично неможливо.

У людей, що отруїлися жовтим фосфором і що не пройшли реабілітації(для чого потрібно ретельно "прочищати" організм, бажано під крапельницею), спочатку починають хворіти, а потім один за одним випадати зуби. Цей процес може розтягнутися в часі, але як правило, закінчується однаково: повною втратою зубів. І навіть зубне протезування від того лиха не допоможе. Причина проста – зуби не буде куди вставляти, оскільки наступною стадією фосфорного отруєння є некроз(відмирання тканин) спочатку нижньої, а потім, і верхньої щелепи. Руйнування тканини щелепів, спотворюють зовнішність людини і робить її взагалі нездібною приймати тверду їжу.

Те, що такі хворі будуть — майже не викликає сумнівів. Адже вже, щонайменше, більше двох сотень осіб госпіталізовано з ознаками гострого отруєння фосфором, а це лише "видима частина айсбергу". А скільки людей не підозрює про вже отриману "дозу фосфору"? Проблема у тому, що у момент катастрофи на Заході України встановилася суха спекотна погода, і осідаючі частинки незгорілого фосфору тривалий час зберігали свою токсичність. Особливо, якщо врахувати, що місцеві селяни у той час, поки горіли цистерни, активно поралися на городах та працювали на ланах і цілком могли вдихати фосфор, що осів, разом з пилом.

Взагалі б було доцільно, від самого початку, організувати повну евакуацію населення з районів, що безпосередньо примикають до місця аварії, а також з довколишніх районів, куди відразу ж після аварії віднесло виниклу отруйну хмару. Це населення підлягає масовому "примусовому лікуванню", для чого постраждалих можна розосередити по лікарнях інших регіонів України. Крім того, необхідно на певний час заборонити селянам займатися польовими роботами. Хай краще буде неприбраний урожай в радіусі 20—30 км від місця аварії, ніж його зберуть із фосфором.

На жаль, сьогоднішня ситуація з фосфорним зараженням нагадує історію з радіоактивним випромінюванням: його при випробуваннях перших ядерних бомб теж не сприймали як смертельну небезпеку, поки відвідувачі полігонів не почали підозріло швидко опинятися спершу в лікарнях, а потім на цвинтарях. Ось тільки тоді і почали досліджувати наслідки радіаційної дії на організм.

Між тим, на відзнаку від радіаційного ураження, отруйна дія жовтого фосфору відома. Настільки давно, що навіть злегка "забулася". Нагадаємо, що чистий жовтий фосфор вперше був отриманий на початку дев'ятнадцятого сторіччя з тваринної тканини, зокрема, з кісток і відразу ж знайшов застосування у виробництві сірників, які запалювалися від тертя об будь-яку поверхню. Відтак потреба в ньому стрімко зросла.

Проте незабаром у людей, зайнятих в його виробництві, були виявлені серйозні захворювання. В першу чергу у робітників виявився той самий некроз щелепних кісток, а діти, що гралися фосфорними сірниками, й по незнанню брали у рот або відкушували головки сірників, часто вмирали або залишалися інвалідами на все життя.

У підсумку – європейські країни уклали угоду (Бернська Конвенція 1906 р.), в якій її учасники брали зобов'язання не виробляти і не імпортувати сірники, до складу яких входить фосфор. З тих пір з побутової сфери фосфор зник, а на виробництві, де він використовувався, почали вживати підвищені заходи техніки безпеки. Тому число отруєнь фосфором відчутно зменшилося. Проте, об'сяги виробництва й перевезень цієї речовини значно зросли, в першу чергу – для потреб хімічної промисловості, зокрема, для виробництва добрив. І аварія в Львівській області – серйозне попередження для нашої країни.

Проблема на сьогодні в тому, що левова частка промислових вантажоперевезень, зокрема транзитних промислових вантажів, в Україні здійснюється залізничним транспортом. Зі сходу на захід транзитні потяги везуть, зокрема, ядерне паливо, хімічну продукцію, добрива, пестициди, гербіциди. Значна частина вантажів має підвищену небезпеку, тому невипадково зона, що примикає до перевантажених залізничних магістралей, потенційно може стати осередком техногенної катастрофи, яку можна порівняти із Чорнобильською.

Крім того, катастрофа в Львівській області співпала у часі із передвиборчою кампанією.

Не усвідомлюючи до кінця наслідки аварії, урядовці починають заспокоювати населення, що, мовляв, "нічого страшного немає". Подібна політика замовчування для уряду може "вилізти боком". Більш того, уряд і керівництво партії Регіонів виявилося м’яко кажучи, недалекоглядними, взявши на себе всю відповідальність. І в цьому випадку, Регіони самі загнали себе в пастку своїми некваліфікованими діями.

Хоча, як ми вже сказали, залізницею перевозяться сотні тонн отруйних і небезпечних для життя і здоров'я людей речовин(включаючи знаменитий діоксин), але масово отруїти ними тисячі людей складно, та і симптоми отруєння ними, в основному, як мовиться, "на обличчі" не виявляються. Хоча самі речовини можуть бути смертельно небезпечними. Між тим, жовтий фосфор — єдина речовина, несмертельна доза якої, отримувана впродовж тривалого часу спричиняє отруєння, викликає симптоми, які можна побачити неозброєним оком через деякий час, як мінімум, — через місяць-два.

Таким чином, на користь антикризової коаліції — спробувати максимально сказати правду про наслідки катастрофи. Але й тут уряд опинився в патовій ситуації: нічого не робити не можна — звинуватять у злочині, а якщо робити те, що належить — спровокуєш паніку, сам же й «вигребеш» за неї. Зокрема – не тільки морально, а й в частині фінансових витрат.

Але все це робити, якщо вже таке лихо сталося, просто необхідно. І для цього потрібно, не приховуючи, заявити про проблему, виділити будь-які гроші з бюджету на лікування потерпілих, навіть хай їх буде дуже багато, та вивести подалі заражені ґрунти. Щоб майбутні покоління не спотворилися через те, що їхні батьки в дитинстві попорпалися в "нечистому" пісочку і нанюхалися фосфорному пилу на пелюстках квітів навколо небезпечної зони.