Глухі кути фінансових пірамід

Автор/джерело -  © Віра Справжня, “ПЕРСОНАЛ ПЛЮС”  

Першу фінансову піраміду було створено в 1612 році в Амстердамі. Тоді люди надавали занадто великого значення цибулині тюльпана. За неї віддавали все своє багатство, а іноді й життя.

То що ж таке фінансова піраміда? Фінансова піраміда — це організація, членство в якій набувається за умови внесення певних платежів, внесків чи іншої оплати і дає змогу отримувати прибуток членам організації залежно від кількості залучених ними учасників. Характеризуються такі організації ієрархічністю: її члени входять в певні групи, якими керують керівники, що отримують прибутки від членів своєї групи. Найвищий керівник отримує прибутки від внесків усіх учасників.

Першу фінансову піраміду було створено в 1612 році в Амстердамі. Тоді люди надавали занадто великого значення цибулині тюльпана. За неї віддавали все своє багатство, а іноді й життя. Діяла перша піраміда протягом 12 років.

Ця проблема в нас і нині актуальна. Жертвами фінансових афер стають мільйони людей, їхні втрати становлять мільйони гривень. Зокрема, комбінатори так званої мережі будівельних компаній «Еліта-Центр» ошукали понад 1,5 тис. співінвесторів на суму близько $100 млн грн (остаточна цифра ще уточнюється правоохоронцями). Головних підозрюваних у здійсненні афери оголошено у міжнародний розшук, але кошти інвесторів, вкладені у повітряні замки, як кажуть у МВС, повернути навряд чи вдасться.

Політичні партії кинулися робити PR на руїнах фінансової піраміди, поспішно додавши у свої програми пункт про відшкодування грошей жертвам «Еліти-Центру».

У сусідній Росії постраждалі від піраміди МММ компенсацій так і не дочекалися. Компанія припинила своє існування ще 1994-го, розчинивши в повітрі $57,3 млн внесків довірливих росіян.

В Албанії, де в лабетах піраміди Vefa (акумулювала на своїх рахунках захмарну як для зубожілої країни суму — $1 млрд) опинилися 90% громадян, ображені вкладники підняли збройне повстання, яке обернулося відставкою президента і скороченням золотовалютних резервів країни на $3 млрд.

Це в Албанії люди не змогли вибачити образу, а український народ здавна відзначався терпимістю. Отож терпимо і по цей день. Тому цей бізнес процвітає на території нашої держави буйним цвітом. Кількість українських фінансових пірамід вражає. Крім вище згадуваної мережі «Еліта-Центр», у нашій країні «відзначилися»: ЗАТ «Український будинок Селенга», ЗАТ «Український національний будинок Селенга», ТК «Алькор-траст», ДП «Тана-траст». AT «Ініс-траст», ДП «Гермес фінанс Україна», ДП «Якір-траст». НПФ «Оберіг», AT «След-Інвест», ДП «Слід-траст», ПП «Меркурій» і «Саламандра», яка протрималася на «ринку» довше всіх — вона «накрилася» лише в 1997 році. Це все список «трастових шулерів». Серед трастів, за офіційними даними правоохоронних органів, найбільших збиток громадянам України нанесли ЗАТ «Український будинок Селенга» (привернуто близько 9 трильйонів — тоді ще — карбованців) і недержавна пенсійна фундація «Оберіг» (2,8 трильйони — теж — карбованців). Велику частку серед фінансових пірамід по-українськи становлять так звані страхові компанії. Це пояснюється недосконалістю українського законодавства стосовно страхового бізнесу, що й приваблює шахраїв-страхувальників. Цей закон, на жаль, розроблено на основі ухваленого в 1992 році Декрету Кабміну України «Про страхування», одним з авторів якого був сумнозвісний політик і фінансист Віктор Суслов. Саме через розмитість правових норм згаданого декрету стали можливими добре відомі страхові афери початку 1990-х років (»ОМЕTА-Інстер», «Саламандра» та ін.). Потім Віктор Суслов надовго зник зі страхового небосхилу, але не назавжди. У квітні 2003 року за поданням тодішнього голови адміністрації Президента України Віктора Медведчука Указом Леоніда Кучми Віктор Суслов був призначений головою новоствореної Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг), яка за Законом «Про страхування» мала захищати інтереси споживачів страхових послуг.

Однак, як свідчать подальші події, в пана Суслова були інші плани. Він вступив у партнерські відносини з об’єднаннями комерційних структур (уклав договір з Лігою страхових організацій України, став членом керівного органу Моторного (транспортного) страхового бюро України), діяльність яких мав контролювати за посадою. В результаті такого співробітництва відбувалося відверте лобіювання з боку Держфінпослуг інтересів кількох великих столичних страхових компаній. Зауважу, що вартість лише нововведеного обов’язкового страхування власного автотранспорту громадян оцінюється приблизно в два мільярди гривень.

За пасивності Держфінпослуг (певно ж, невипадкової) в Україні з’явилося понад 40 видів обов’язкового страхування, що на порядок перевищує європейські стандарти. За три роки існування цього державного наглядового органу рівень страхових виплат знизився приблизно на 35% і нині становить 7,9%, що майже в 10 разів нижчий, ніж у розвинутих країнах. А є види страхування, де виплати просто смішні. Скажімо, за обов’язкового страхування пасажирів залізничного та автобусного транспорту рівень виплат становить 2%. І це при тому, що прибутковість тут, як вже було сказано, сягає 4900%, а сам вид страхування декларується як соціальний і охоплює 500 мільйонів пасажирів на рік. Хоча за логікою страховку має оплачувати відповідальний за перевезення людей.

Віктора Суслова за невідповідність його реляцій реальному стану справ на страховому ринку не так давно все ж звільнено з посади голови Держфінпослуг. Але закладені ним хибні принципи роботи продовжують тут жити. Підтвердженням цього є концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року, яку ухвалено Кабміном у серпні 2005 року без критичної оцінки діяльності Держфінпослуг. Концепція по суті повторює вади попередньої Програми розвитку страхового ринку України на 2001 — 2004 роки і не вміщує жодних конкретних показників розвитку такого ринку, виконання яких може бути проконтрольовано. Скажімо, концепція відзначає недосконалість захисту прав споживачів страхових послуг, але не вказує на причини вад та роль Держфінпослуг в їхньому усуненні. Нічого не сказано й про жорстку монополізацію ринку окремими (головним чином великими київськими) страховими компаніями. Тим часом із ЗМІ стало відомо, що близько 90% ринку страхування пасажирів автобусного транспорту захопила одна страхова компанія. Тривожна публікація з’явилася в газеті «День» від 01.06.2005 року, де автор — колишній співробітник Держфінпослуг Іван Угрин — переконливо доводить причетність цього органу до прикривання великих псевдострахових компаній, які перерахували за кордон не один мільярд доларів.

Звичайно, крайній у цілковитому безладі на страховому ринку України — страхувальник. Жертвами великих і малих шахрайств стають тисячі людей, які роками судяться зі страховими компаніями. Тож не випадково аж 80% респондентів соціологічного опитування, проведеного Центром Олександра Разумкова, не довіряють страховикам. На жаль, суди в більшості випадків безпідставно стають на бік страхових компаній.

Ще один важливий вид обману наших співгромадян — мережний продаж або багаторівневий маркетинг (Multj Level Marketing, скорочено — MLM) на просторах СНД. Він почав розвиватися з початку 90-х. Найбільшу популярність здобула мережова система продажу харчових добавок Herbalrfe, чиї представники ходили із значками «Хочеш схуднути? Запитай мене як!». Ця організація обдурювала українців, пропонуючи біологічно активні добавки під виглядом ліків. Але, на щастя, Державний митний Комітет України від 10.02.96 р. №11/18-860 прийняв таке розпорядження:

«Начальникам територіальних митних управлінь. Начальникам митниць

Для використання в оперативній роботі інформуємо, що, згідно з листом Міністерства охорони здоров’я України від 19.12.95 року N2407/A препарат «Гербалайф» в Україні не зареєстрований і не підлягає пропуску на територію України та реалізації.

Заступник Голови комітету Ю.Соловков».

Ця фінансова піраміда не встигла набрати загрозливих масштабів для України, і все це залишилося в далеких 90-х.

Але, на жаль, це не стосується фінансових пірамід загалом. У новому тисячолітті вони стали досконалішими, розвинутими організаціями, цільовою аудиторією яких стали соціально успішні громадяни. Одним з найсвідоміших представників цього класу компаній, за даними експертів, може бути ТОВ САН із Санкт-Петербурга, що пропонує участь у проекті «Бізнес клуб Рубін». Перше, що збентежило фахівців — це надприбутковість від вкладів: фізичним особам, які вклали не менше 3 тисяч рублів, обіцяють 25% річних. Понад те, якщо ви вклали більш як 30 тисяч рублів, процентна ставка подвоюється.

Всі дані про можливі внески наводяться на офіційному сайті «Бізнес-клубу Рубін». Зокрема, там наводиться коротка інформація про те, у які проекти інвестуються гроші вкладників, а також дані про договір, що укладається між сторонами.

Головне, що наводить експертів на думку про можливу реінкарнацію ідеї фінансових пірамід — занадто високий відсоток, що його обіцяє «Бізнес-клуб Рубін» вкладникам. Так вважає, зокрема, президент Асоціації російських банків Гарегін Тосунян.

Представники надприбуткової компанії кажуть, що в них раніше не було ліцензії для роботи на фондовому ринку, тому вони діяли через компанію «Брокеркредитсервіс» Однак представники «Брокеркредитсервісу», через який раніше нібито працювала компанія ТОВ САН, розповіли представникам ЗМІ, що про цю організацію їм нічого невідомо.

Ця хвиля не оминула й України. Організатори фінансової піраміди в Миколаєві отримали від 6 до 7 років позбавлення волі. Компанія «Лювена» являла собою «доброчинну» організацію, яка насправді вводила в оману довірливих громадян. Людей запрошували відвідати законспіровані збори «елітного бізнес-клубу». Приймали до нього лише соціально успішних громадян — представників малого й середнього бізнесу, юристів, чиновників, депутатів міськради. У цьому бізнес-клубі пропонували прослухати семінари з мистецтва швидкого збагачення. Пильність слухачів послаблювали шампанським і втішними фразами: «У нас ви можете заробити 50 (70,100) тисяч доларів США, успіх у житті завдяки прибутковим проектам». Після цього для успішного почину пропонували внести дріб’язок — $1500 На доброчинні цілі (за півроку діяльності піраміди сума первинного внеску зросла до $1950).

Внесок треба було зробити негайно, так би мовити, не відходячи від каси. Якщо потрібної суми з собою не було (що цілком природно), «менеджери» були такими люб’язними, що надавали «готовому» клієнту своє авто чи таксі. Якщо такої суми не було й удома, настійно радили в когось позичити. Вже прийнятих членів «Лювени» докладно інструктували, як спілкуватися з новачками, як демонструвати їм імідж солідної людини. Наприклад, рекомендували користуватися мобільним телефоном, одягати якомога більше золотих прикрас, десь у барі (під час вербування новачка) недбало заплатити 40 гривень замість 20.

У такий спосіб створювалося «помилкове враження вигідності членства в «Лювені». Такі висновки допомогли зробити експерти-психологи, яких у Миколаєві вперше за всю історію існування фінансових пірамід по-українськи і спроб покарати їхніх «засновників» залучили до участі у слідстві. Доведено, що в діяльності «Лювени» був наявний головний компонент шахрайства — психологічний вплив, або, як кажуть психологи, нейролінгвістичне програмування (НЛП), з боку організаторів.

НЛП (нейролінгвістичне програмування) — напрям практичної психології, створений у середині 1970-х американцями — математиком-психологом Річардом Бендлером і лінгвістом Джоном Гріндером як «технологія успіху» В основу КПП покладено використання «якорів» — образних стимулів, які викликають певну реакцію. Моделі, методи і прийоми НЛП дедалі ширше використовуються в рекламі, менеджменті, консультуванні, навчанні для підвищення кваліфікації тощо для досягнення більш ефективної комунікації, індивідуального розвитку та прискорення вироблення певних навичок.

Суд підтвердив: музика, яка налаштовувала на позитивні емоції, наявність спеціальних пропусків і охорони, що створювало враження елітарності, штатні психологи та ін. — все це складники методики маніпуляції свідомістю, спрямованої на зниження пильності людини і спотворення суті почутого.

Потрапляючи до клубу, особа навіть не припускала, що на неї таємно впливають, а сторона, яка використовувала такі технології (керівництво бізнес-клубу), одержувала високі шанси на успіх. У людини за рахунок цього впливу формувався стан трансу. Загальні механізми формування трансу запропонували Д Гріндер і Р.Бен­длер, які розробили метод НЛП. Транс як прояв відчуженості, екстазу, заціпеніння може бути визначений як стан зміненої свідомості, що характеризується автоматичним виконанням людиною зовні доцільних дій. Д.Гріндер і Р.Бендлер виділили комплекс методів, за допомогою яких формується транс. Однак більшість з них потребує наявності людини-гіпнотизера як об’єкту, необхідного для виникнення і функціонування зворотного біологічного зв’язку.

Нижче наведено можливі ефективні механізми наведення трансу.

1.Механізм «перевантаження свідомості». Суть його полягає в наступному. Відомо, що людина здатна свідомо тримати в полі своєї уваги і пам’яті 5 — 9 об’єктів одночасно. При перевищенні цього обсягу її головний мозок відчуває перевантаження, у результаті чого формуються помилки. Однак надлишок інформації так просто не відфільтровується — він «осідає» у підсвідомості людини,

наслідком чого є частковий перерозподіл уваги на підсвідомість (як зазначають Д.Гріндер і Р.Бен­длер, «увага спрямована всередину»). Отже, «зайва» інформація обходить свідомість людини. Тому підсвідомість не може бути захищена від зовнішніх інформаційних впливів. Автори НЛП зазначають, що для дезорганізації людини можна використовувати будь-яке складне завдання. Коротко цей метод можна представити у вигляді формули: «Завжди кажіть правду, кажіть багато правди, кажіть набагато більше правди, ніж від вас очікують, але ніколи не кажіть всю правду».

2. Механізм «перекривання реальностей». Він полягає в тому, що гіпнотизер викладає низку історій, до того ж ці історії «занурюються» одна в одну, як матрьошки. У результаті чого перевантажується здатність людини стежити за ходом історії і диференціювати викладені судження. У той час, коли свідомість людини «розбирається» в усіх подробицях пропонованої історії, незахищена підсвідомість видаватиме необхідні реакції. У підсумку формується замішання, ефект якого підсилюється інкорпоруванням в історію, яку розповідають.

3. Механізм «плутанини». Полягає в тому, що людині дають суперечливу, взаємовиключну, різну за спрямованістю і формою інформацію, що потребує постійного перемикання уваги. Людина, намагаючись розібратися в хаосі плутаних вимог, остаточно розгублюється, тож радіє будь-якій пропозиції, нібито спрямованій на виправлення ситуації.

Саме такі механізми застосовували організатори тієї фінансової піраміди для вербування нових членів «бізнес-клубу» Усе це сприяло формуванню стану трансу у членів клубу. Важливо зазначити, що нервова система людини піддавалася значному перевантаженню.

Ось чому людина навіть не помічала, що в неї шахрайським способом виманюють гроші. Адже вона була засліплена фальшивим блиском зовсім не елітного, і не бізнес-, клубу...

Суворий вирок суду Центрального району Миколаєва (сім років позбавлення волі керівнику «Лювени» і по шість років 6 представникам «менеджменту») місцеві спостерігачі пояснюють прагненням правоохоронних органів не лише покарати за шахрайство, а й присікти подібні спроби масового психозу.

Але, на жаль, їхні надії не справдилися. Під час процесу над «Лювеною» в Миколаєві активно розвивалася інша фінансова піраміда. До того ж стару «добру» ідею сьогодні наряджають у дедалі модніший одяг. За словами експерта Вадима Сулими, «лювенівці» настільки були впевненими у своїй перемозі на судовому процесі, що навіть запланували на 1 березня цього року урочистості з нагоди ювілею «фірми».

Раніше подібні справи не доводили до суду, оскільки жодне слідство не бралося довести наявність психологічного впливу.

«Якщо в США існує 1 800 нормативних актів, які регламентують питання інформаційно-психологічного захисту, — говорить Вадим Сулима, — то в нас я знайшов лише постанову Раднаркому(І) 20-х років про заборону застосовувати гіпноз у немедичних цілях». Тому, як вважає Вадим Сулима, юридичне населення зараз абсолютно беззахисне перед застосуванням НЛП. Як наслідок — фінансові піраміди множаться й процвітають.

Отже, як вже було сказано, у Миколаєві з’явився новий «бізнес-клуб».

«До нас знову почали звертатися люди із заявами про те, що їх обдурили, — говорить начальник слідчого відділу прокуратури Миколаївської області Володимир Біоносенко. — Їх організовано відвозили до Херсона, а там вже «обробляли» за відомим сценарієм. Тільки «херсонський» внесок становить вже $2 000. До того ж організатори врахували помилки «Лювени» й уміло відбивали всі можливі до них претензії. Наприклад, у відповідь на обурення вкладників, які «отямилися», стверджували, що на внесені в «клуб» гроші дають їм товар. Під «товаром» малися на увазі якісь дисконтні картки, що дають їхнім власникам знижку на певні товари та послуги — щось на зразок квитків у бізнес-клас на міжнародних авіалініях чи знижок у столичному нічному клубі, де завдяки картці власник може випити чашку кави, приміром, за 40 грн, а не за 60. Дисконтні картки справжні, за ними справді можна отримати знижку. Проте скажіть, як часто пересічний миколаївець користується послугами міжнародних авіаліній чи відвідує нічні клуби в Києві?»

До речі, в «Лювені» новачкам пропонували такі самі картки. Ця деталь, за словами представників правоохоронних органів, свідчить про те, що нинішні фінансові піраміди — надзвичайно життєстійкий і захищений механізм. Тому й поширилися по всій країні, їхні організатори вміло пристосовуються до ситуації. Наприклад, практикуючи безпечніші «виїзні засідання» в Херсоні, Харкові тощо. У Миколаївській прокуратурі зазначають, що не можуть розглядати нові заяви від потерпілих, оскільки нові піраміди діють не на території області.

Коментар фахівця

Олена БОЛТЯН, експерт психолог Миколаївського відділення Одеського НДІ судових експертиз:

— Миколаївське слідство за допомогою нашої експертизи довело факт шахрайства. В Одесі кілька років тому відбувся суд зі схожої справи, але психологів як експертів там не залучали. На мій погляд, найстрашнішим у «Лювені» була маніпуляція людьми за допомогою принципу довіри. Як свідчить статистика, кожен новачок був добре знайомий з тим, хто його запросив до клубу, цілком йому довіряв і як старому другові, і як успішній людині (бізнесмену, керівнику підприємства, високопоставленому чиновнику). Коли ж з’ясувалася правда, траплялося, що розпадалися сім’ї, близькі друзі ставали ворогами, навіть були спроби суїциду. Про те, наскільки важливу роботу здійснили слідчі й експерти-психологи, свідчить той факт, що нині нашу судово-психологічну експертизу взято за основу в десяти інших містах України, де зараз ведеться слідство щодо інших пірамід — клонів «Лювени».

Вкладаючи гроші в справу, щоденно ризикуючи, люди розуміють, як насправді нелегко примножувати капітал. І ті, у кого справа йде успішно, і ті, хто втрачає гроші, — не просто створюють робочі місця і шукають собі місце в житті — вони на практиці позбуваються ілюзій, які могли б — рано чи пізно — привести їх до життєвої трагедії. Не дарма древні говорили: «Гроші для одних — ключ до свободи, для інших — до рабства».