X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

4 грудня 2020, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- першою Українською конституцією вважається документ «Пакти і Конституція прав і вольностей запорозького війська», складений гетьманом Пилипом Орликом у 1710 році. Історики мають різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші Конституції в Європі і США з’явилися лише за сімдесят років потому. Реальної сили Конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складалася вона на чужині та її укладачі не мали змоги повернутися в країну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтовує можливість існування парламентської демократичної республіки.

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Сторінка (всього - 36): перша | 29 | 30 | 31 | 32 |  33  | 34 | 35 | 36 | »   остання

ВИСНОВКИ

Наше покоління за свого життя вже пережило й відчуло на собі радикальні зміни суспільної свідомості. Погляди, ще донедавна формовані ідеологічно заанґажованими науковими інституціями та засобами масової інформації (точніше було б назвати їх "засобами масової дезинформації"), почали змінюватися у міру розкриття замовчуваних фактів, нових історичних відомостей та їх філософського осмислення. Такий стан суспільства на початку здобуття Україною державної незалежності можна було б порівняти з якимось шоком, чи холодним душем. Звичайно, такий стан витримують не всі, дехто і досі ностальгічно сумує за зруйнованим "союзом", дехто, не в силі витримати психологічного удару, інші ж, отримавши потужний духовний підйом, - взялися за побудову нового суспільства і створення нових національних цінностей. Проте, боротьба світу з антисвітом продовжується.

Як пише український політик Євген Марчук, "Зруйнувати тенета, що накинули на українське суспільство творці антисвіту, можливо... Треба побачити велику облуду і цинізм, які огортають суспільство. Треба знайти в собі мужність відкинути штучно створювані примари і побачити весь трагізм того, що з нами відбувається" (П'ять років..., с. 153).

Сьогодні поліетнічність України - незаперечний факт. Наявність міжетнічних і міжконфесійних конфліктів викликає необхідність створення такого законодавства, яке б регулювало міжнаціональні відносини. Водночас не можна не розуміти і загрози з боку надмірного поліетнічного змішування. Ми вже маємо сумний досвід створення "єдиного радянського" народу, уроки якого маємо пам'ятати і робити належні висновки.

Сьогодні кращим вирішенням міжетнічних проблем може бути надання етносам можливостей для вільного національно-культурного та економічного розвитку, пам'ятаючи, що етнічна гігієна (підвищення рівня моноетнічності кожного народу) може дати кращі наслідки, ніж будь-які інтернаціональні щепленя, які в кінцевому підсумку, можуть призвести до спрощення етносфери (зникнення етнічної різноманітності біосфери) і до виродження людства загалом.

Одначе, пріоритетами державної ідеології, насамперед, мусить бути єдина державна мова титульної нації, формування в усіх громадян поваги до своєї Батьківщини, розширення інформаційних можливостей для всіх етносів, подолання економічних труднощів та ін.

Сьогодні в етно-національній політиці вже є деякі зміни на краще, однак, значна частина проблем залишається поза увагою наших політиків. Оскільки етнос і етнорелігія, як уже доведено величезним рядом наукових досліджень, - взаємообумовлені явища, то сьогодні суспільство немислиме без релігійної культури, як його духовного й морально-етичного регулятора.

Однак, враховуючи, що досі пріоритети віддавалися лише релігійним більшостям (християнській конфесії, іншим світовим релігіям), то величезна кількість громадян досі залишаються непоінформованими про власну українську етнічну релігію, мало того, - досі інформація про етнорелігію подається в негативному освітленні (через призму власне християнської заанґажованості). Саме цей факт свідчить про переважання в сучасному суспільстві глобальних тенденцій, інертність і не бажання наших урядових структур звернути свій погляд на такий потужний етноформуючий і етнозберігаючий чинник, яким є етнічна релігія власного народу.

Використання чужої теоретичної бази в питаннях етносу сьогодні вже не задовольняє українське суспільство, бо воно далеко не завжди адекватно відображає дійсний стан етносфери і світової геополітики, що не завжди може бути корисним для української державотворчості.

Перегляд існуючих наукових і культурних стереотипів, повернення до своїх витокових праджерел - є прогресивним явищем, особливо на критичних межах історії етносів. Етнокультурний ренесанс у всьому світі - характерний показник перехідного періоду світової спільноти до нових етнополітичних цінностей. Українська етнологія вже робить перші самостійні кроки до вирішення цих важливих проблем нашої вітчизняної науково-теоретичної думки.

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Сторінка (всього - 36): перша | 29 | 30 | 31 | 32 |  33  | 34 | 35 | 36 | »   остання

 

 
Share/Bookmark
 
Інші книги:
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Ваша так звана релігія діє як опій: вона заманює і приглушує болі замість того, щоб надати сили”
Новаліс

 
Відпочинок на схилах Дніпра
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже

  






 

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.