X

Вітаємо на нашому сайті!



У Вас встановлене розширення AdBlock або подібне. Будь ласка, додайте наш сайт до білого списку, - тим самим Ви сприятимете його розвитку, - адже сайт не утримується олігархами.
Аратта - На головну

4 грудня 2020, п`ятниця

«АРАТТА. Вікно в Україну» - домашня сторінка  Лист до редакції  Інформація про портал

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...

Наш партнер - Дата-центр «Об`єднані Мережі України»

Курс валюти:
Курси валют в банках Києва
Курси валют в обмінниках Києва
Курси валют в регіонах України

Галерея дизайну «Аратта» — архітектура, брендінг, поліграфія, веб

Клуб української культури «Аратта» (м.Нововолинськ)


Погода в Україні:
 

Наш банер

Наш банер


Сторінка (всього - 36): перша | 31 | 32 | 33 | 34 |  35  | 36 | »   остання

100 найважливіших термінів з етнології

Аборигени (від лат. аborigients = ab origine – "від початку") – корінні жителі певної території, що проживають в ній з давніх давен, тобто від початку її існування.

Автохтони (від гр. аutos – сам і chthon – земля) – первісне населення тієї чи іншої землі.

Актуалізм (термін Л. Гумільова від. лат. аctualis – справжній, сучасний) властивість людської натури, якій притаманна активна діяльність сьогодні, при повній байдужості й забутті минулого та небажанні думати про майбутнє. Див. інші різновиди: пасеїзм, футуризм.

Антропогенез – (з гр. antropos – людина і henetis – виникнення) – процес виникнення і формування фізичного типу людини.

Ареал етнокультурний (з лат. аrea – простір, зона поширення видів тварин, рослин, корисних копалин, етносів тощо) – історико-географічне місце, де народи культурно засвоюють простір і проявляють себе як цивілізовані типи субўєктів історії.

Арії – назва суперетнічної спільноти, яка розселилась протягом ІІ тис. до н. ч. на широких просторах Європи й Азії. Інша назва індоєвропейці. Арій – від санскритського arya: 1) благородний, вірний, дружній; 2) представник однієї з трьох вищих каст; 3) Аryaman – "старійшина померлих предків", тобто родоначальник, а також ім'я одного з арійських Богів.

Асиміляція (від лат. assimilatio – уподібнення) – поглинення сильнішим етносом іншого слабшого, при чому слабший забуває повністю своє походження, мову і звичай.

Атрофія національної психіки (від гр. аtrofia – втрата якого-небудь чуття чи властивості, дослівно "голодування, в'янення") – послаблення, притуплення почуття належності до свого етносу або відсутність національного світосприйняття.

Батьківщина етнічна – місце народження і проживання етносу (див. також: ареал етнокультурний).

Батьківщина історична - етнокультурний ареал етносу, який уже перемістився в інші землі, але пам'ятає про місце свого народження.

Біблія (від гр. biblia – книга) – культова книга (Святе Письмо) світової релігії християнства та (частково, Старий Заповіт) етнічної релігії юдаїзму.

Біосфера (дослівно "область життя") – це: 1) біомаса всіх живих істот; 2) продукти їхньої життєдіяльності (ґрунти, кисень, повітря, залишки тварин і рослин, які загинули давно і забезпечили для нас можливість існування).

Ведійська релігія (ведична, ведизм) – давня арійська релігія, що є найдавнішою релігією світу (з санскритського "Віди": дослівно "Священне Знання"). Існує два різновиди ведизму: віра арійців Індії (гінді) і віра арійців Ірану (айран). 287

Велесова Книга (присвячена Богу Велесу, фактично Волховник) – культова книга (Святе Письмо) етнічної релігії українців (Рідної Віри).

Віди (веди) – давньоарійські релігійні знання, що складалися протягом ІІ – початку І тис. до н. ч. в усній формі, а записані були санскритською мовою, яка зберігає багато спільноарійських (індоєвропейських) рис.

Волховник – книга волхвів, служителів слов'янських етнічних культів, священиків.

Генотеїзм (від гр. henos – рід, походження і Теоs – Бог, дослівно: "генеалогія, походження Богів") – релігійна система, в якій вироблена певна ієрархія Богів, від Бога-Батька до синів, які правлять різними сферами буття, природою і життям людей, та мають різні імена.

Гетерогенна община – родова етноодиниця, як найнижча ланка в етнічному ланцюгу первісного часу, яка складається з кількох родів, об'єднаних спільними мовно-культурними і господарськими традиціями та спільною самосвідомістю.

Гіпертрофія національної психіки (від гр. префікса hіper –надмірність і trofi – живлення, їжа) – перебільшене, надмірне почуття етнічності, що супроводжується агресивним ставленням до інших етносів.

Глобалізація життя (від лат. globus – куля) – всеземне об'єднання), що призводить до змішування і злиття етносів із дуже відмінними ментальністю й культурами.

Гомогенність етнічна, релігійна (від гр. homohenis – однорідний, той, що виявляє однакові властивості) – якість, притаманна етнічним спільнотам, які складаються виключно з осіб своєї нації, або релігійним спільнотам одного віросповідання.

Деіцид (від лат. Deus – Бог, і caedо – вбиваю, знищую, тобто дослівно "боговбивство") – цілеспрямоване (насильницьке) знищення етнічної релігії.

Дискримінація національна (від лат. discrimino – розрізняю, розділяю) – певні утиски чи обмеження, позбавлення прав, які чинить панівний етнос щодо непанівного, підкореного чи підлеглого.

Дискримінація релігійна – переслідування чи обмеження прав, які чинять світові релігії та урядові інституції щодо представників інших віросповідань (переважно етнічних).

Екзогамія – шлюби з представниками чужих етносів (тобто зовнішні, за межами свого етносу).

Екос - включає в себе економіку та територію з природнокліматичними та екологічними особливостями [пор. рідна земля].

Ендогамія – шлюби, що здійснюються з представниками тільки свого етносу (тобто внутрішні, в середині свого етносу). 288

Енерґія етнічна – (з гр. еnerheia – діяльність, рухливість) – це сукупність і взаємодія енерґій всіх представників даного етносу.

Етнікос – вся сукупність розселених у всьому світі представників того чи іншого етносу.

Eтнічна компетентність – етнічна обізнаність і здатність особи ототожнювати себе з тим чи іншим етносом.

Етнічна культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених певним етносом впродовж його історії на його власній території засобами етнічного самовираження (рідна мова, рідна релігія) і не включає імпортних зразків (напр., світові релігії).

Етнічна пам'ять – здатність етнічних одиниць (груп, національних меншин, народів) відтворювати своє минуле.

Етнічна самосвідомість особи – сукупність знань і уявлень про культуру, традиції, ідеали, цінності свого етносу, а також усвідомлення себе членом етносу, і місця свого народу серед інших народів.

Етнічне – культурно-історичний феномен, своєрідність, яка відрізняє один народ від іншого, що є основою формування нації.

Етнокультурна компетентність особи – це здатність людини вільно орієнтуватися у світі значень культури свого етносу, вільно розуміти мову ("коди", "шифри") цієї етнокультури і вільно творити цією мовою.

Етногенез або етногенеза (від гр. etnos – плем'я, рід, народ і henetis – походження, породження) – сукупність історичних явищ і процесів, пов'язаних із формуванням специфічних людських спільнот, етносів, що володіють сталими ознаками, які проявляються в особливостях господарювання, мови, культури та психології.

Етнокультурогенез – це походження і розвиток етнічної культури у її зв'язках з походженням і розвитком самого етносу.

Етнологія – природнича наука про походження та життя етносів, їх взаємодію, закономірності історичного та культурного розвитку, яка користується здобутками біології, геоґрафії, біофізики, біохімії; а також гуманітарних наук: історії, філософії, лінґвістики, суспільствознавства, етноґрафії, фольклористики та ін. для теоретичного узагальнення знань про етнос.

Етнонім (від гр. etnos – народ і onima – ім'я, назва) – назва етнічної спільноти: роду, племені, народу, нації, суперетносу. 289

Етнос – це кровноспоріднена спільнота людей, яка має: 1) спільну територію (рідну землю); 2) спільну мову (рідну мову); 3) спільні родові легенди про походження свого етносу, спільну історичну пам'ять, звичаї та обряди, тобто те, що є його етнічною релігією (рідною вірою).

Етнос (за МЕЕДЗ) – це сукупність суб'єктів з певними особливостями фізичної будови, побутом, мовою, психологією (психікою) та ін. [пор. кровноспоріднена спільнота].

Етносфера Землі – частина біосфери Землі, яку складають етноси як біологічне, історико-культурне та географічне явище.

Етос – це традиції і звичаї, культуру, релігію, свідомість і самосвідомість, тобто всі духовні цінності даного етносу [пор. рідна релігія].

Зарубинецька культура – археологічна культура протослов'янського етносу, відкрита В. Хвойкою в 1899 р. біля с. Зарубинці на Київщині, датується ІІІ ст. до н. ч. – ІІ ст. н. ч.

Звичай етнічний – традиції, обряди, культи, свята, тобто – усі пов'язані із минулим і сучасним родинні та громадські явища етнічного походження, які супроводжують етнічне життя і зберігають духовну культуру народу. Український етнічний звичай мав розвинуте "Звичаєве Право".

Контактна етнічна спільнота – об'єднаня протоетносів зі спільними культурно-господарськими і образно-емоційними особливостями при ширшому розселенні споріднених мовно-культурних етноспільнот, які зберігають сталі контакти між собою.

Конфесія (від лат. confessionalis – віросповідний) – належність до якоїсь Церкви чи релігійної організації. Конфесія не тотожна віросповіданню (напр., три українські Церкви належать до одного християнського віросповідання, але до трьох різних конфесій: УПЦ, УПЦ КП, УАПЦ).

Коран – культова книга (Святе Письмо) світової релігії ісламу (мусульманства).

Кроманйонці (або неоантропи – дослівно "нові люди") – люди, які жили в добу пізнього палеоліту (близько 40 тис. років тому), викопні залишки яких знайдені в ґроті Кро-Маньйон у Франції; кроманйонці вже мали мову певною мірою схожу на сучасні мови.

Культура: 1) система позабіологічних способів оформлення різних видів людської діяльності; 2) сукупність культурних надбань кожного з народів.

Лінґвократія (від лат. lingua – мова і kratos – сила, влада: дослівно "мововладдя") – примусове (іноді, насильницьке) впровадження єдиної офіційної (чи державної) мови для всіх об'єднаних чи поневолених народів (напр., лінґвократія російської мови в Радянському Союзі) . 290

Лінґвоцид (від лат. lingua – мова і caedo – вбиваю: дослівно "мововбивство") – засоби імперського уряду або завойовників-окупантів, спрямовані на знищення мови місцевого населення, насамперед: у державній документації, засобах масової інформації, в науці, літературі, культурі, що згодом стає причиною зникнення мови і в побутовому спілкуванні.

Макроетнічна спільнота – спільнота, що утворюється в результаті ширшого розселення контактних етнічних спільнот, причому відбувається урізноманітнення господарсько-культурних типів і мовна диференціація.

Ментальність – національний тип світовідчуття ("дух народу"), який ґрунтується на етнічних образах і символах (часто підсвідомих), що зумовлюють стереотипи поведінки, психічні реакції, оцінки певних подій чи осіб, ставлення до навколишньої дійсності.

Ментальна боротьба – (від "ментальний" – розумовий) – новий феномен цивілізації, що виник у результаті розвитку засобів масової комунікації і вдосконалення технологій психологічного впливу на індивідуальну й масову свідомість (за Є. Марчуком).

Меншина етнічна – це спільнота людей, яка: 1) існує в поліетнічному суспільстві; 2) якій властиве уявлення про спільне походження (напр., країна первісного проживання), спільні мовно-культурні та національно-психологічні особливості; 3) яка в порівняні з місцевим аборигенним етносом становить меншу кількість.

Метаетнічна спільнота – сукупність етнічних та суперетнічних спільнот, об'єднаних, найчастіше – за природно-географічним принципом, рідше – за політичним (напр. європейська метаетнічна спільність, до якої входять слов'яни, романо-германці, угрофіни та ін.). Метаетнічна спільність є найвищою ієрархічно-структурною формою етнічних об'єднань, за якою йдуть: суперетнос, етнос, субетнос.

Метисизація (від лат. mixtus – змішаний) – етнічне і расове змішування шляхом шлюбу між представниками різних етносів і людських рас, при якій нащадки зберігають риси і звичаї обох батьків. Метиси існують лише завдяки поповненню новими метисами.

Міфологічна фізика – нова галузь дослідження міфологічного мислення давніх людей у його зв'язку з сучасними науковими знаннями про Всесвіт (спроби пояснити основні міфологеми чи філософеми законами фізики: Сотворення Світу, боротьба протилежностей "космос – хаос" та ін.).

Міфологічне мислення – це образне уявлення про навколишню дійсність, яке ґрунтується на етнічному моделюванні світу, традиціях зіставлення явищ у системі "космос – хаос" та вираження його власними етнічними мовними засобами.

Мовні макроспільноти – найбільші групи мов, до складу яких входять менші мовні сім'ї. Такими мовними макроспільнотами є: ностратична, афразійська (або семіто-хамітська), сінокавказька. 291

Мовні сім'ї – групи мов, які належать до певних мовних макроспільнот, і об'єднані спільними особливостями (напр., до ностратичної макросім'ї належать такі мовні сім'ї: індоєвропейська, уральська, картвельська, алтайська, еламо-дравідійська, ескалеутська). Мовні сім'ї поділяються на мовні гілки.

Моногенізм (від monos – один, і henos – рід) – теорія походження людства, за якою всі людські раси походять з одного кореня, біологічного виду.

Моноетнічний (від гр. mоnоs – один, і etnos – плем'я, рід, народ) – той, що складається з представників одного й того ж етносу.

Монотеїзм (від гр. mоnоs – один, Теоs – Бог) – релігійна система, яка проголошує ідею єдинобожжя "вищою", однак не змігши позбутися політеїстичних (язичницьких) світоглядних засад, створює безліч "святих", які виконують функції етнічних Богів. Монотеїзм є переважно декларативним, бо по суті жодна монотеїстична релігія не може вирішити проблему багатопроявності Божественної Істоти.

Національний характер – сукупність типових якостей і психологічних особливостей етнічної спільноти, які сформувалися етносом впродовж багатьох віків проживання його на спільній території, і відрізняють його від сусідніх народів.

Нація – окрема суспільно-культурна спільнота, яка характеризується: матеріальним, суб'єктним (душевним) та ідеальним (духовним). Матеріальний компонент нації називається екосом, суб'єктний (душевний) – етносом, ідеальний (духовний) – етосом (за МЕЕДЗ, див. кожен термін окремо).

Неандерталець (від назви долини Неандерталь поблизу Дюссельдорфа в Німеччині, де вперше були знайдені рештки такої людини) – викопний вид людей, які жили в плейстоценову епоху (близько 1,3 млн. років тому).

Ноосфера (від гр. nооs – розум) – сучасний стан еволюції біосфери в геологічній історії Землі, дослівно означає "розумна оболонка Землі".

Пасеїзм (термін Л. Гумільова від ісп. рasse – минуле) –властивість людської натури, якій притаманна пристрасть до минулого, замилування минулим при байдужості (іноді навіть ворожості) до сучасного. Див. ще різновиди: актуалізм, футуризм. 292

Полігенізм (від гр. polis – багато і henos – рід) – наукова теорія, за якою раси людини походить з різних біологічних видів, які виникли в різних реґіонах Землі.

Поліетнічний (від гр. polis – багато і etnos – плем'я, рід, народ) – той, що складається з представників багатьох різних етносів.

Політеїзм (від гр. polis – багато, Teos – Бог, дослівно: "храм усім Богам") – природня релігійна система, що не обов'язково означає якусь певну кількість Богів, а переважно має своє філософське вчення про багатопроявність Божественної Істоти, кожен прояв якої названий окремими іменами.

Православ'я етнічне – релігія автохтонного населення Київської Русі або язичницька релігія східних слов'ян, яка носила цю назву до Х ст. (від слов. Права – закон, що "правує" Всесвітом, і славлення – язичницький ритуал, урочиста служба, що супроводжується співом релігійних гімнів, які називалися славами: дослівно "славлення Богів").

Православ'я християнське – місцева назва ортодоксального напрямку світової християнської релігії, яка існує тільки в східних слов'ян (українців, білорусів, росіян).

Предмет історичної етнології України – наукові знання про етногенетичні та етнокультурні процеси в їхньому зв'язку з теорією етносу та історією і культурою народів України.

Природня культура етносу – витокова автохтонна культура народу, сформована ним впродовж тривалого проживання на своїй території й збережена в його етнічній пам'яті.

Протоетнос – сукупність родових (гетерогенних) общин, пов'язаних кровною спорідненістю, шлюбними та дружніми зв'язками.

Процес – це плавний перехід з минулого в сучасне, і з сучасного в майбутнє.

Раса (від італ. razza – порода) – в біології група організмів одного виду чи підвиду, яким властиві спільні ознаки.

Раси людини – великі групи людей, що склалися історично і об'єднані спільністю походження та сукупністю певних вторинних спадкових фізичних особливостей (будовою тіла, кольором шкіри, очей, волосся, формою голови тощо).

Релігія (від лат. префікса re-, який позначає повторну, відновлювальну дію, і ligo – спілка, об'єднання: дослівно "відновлення втраченого зв'язку з Богом") – система світоглядних уявлень про Всесвіт, життя людини на Землі, віра в існування Творця всього існуючого, а також звичаєві способи спілкування з Богом-Богами.

Релігія етнічна – це природня автохтонна релігія етносу, яка виникла в його середовищі і не вийшла за його територіальні межі. Вона існує на будь-якому етапі етнічного розвитку (рід, плем'я, народ, нація) і виступає засобом самозбереження етносу. Етнічні релігії для кожного народу є рідними, і, якщо їхньому розвитку ніщо не перешкоджає, залишаються самодостатніми на всіх етапах історії свого етносу (Див. також: язичництво).

Релігія світова – штучна космополітична релігія, яка виникає в певному етнічному середовищі, і, вийшовши за його межі, поширюється на інші етноси (часто насильницькими методами) з метою духовного і фізичного поневолення інших народів. Як правило, штучні релігії мають своїх засновників – "пророків", "вчителів" тощо, і проповідують певні фізичні обмеження (аскетизм, безшлюбність, пости і т. ін.), що суперечить природному існуванню людства. 293

Скіфи – загальна назва народів України, починаючи з VІІ ст. до н. ч.: 1) скіфи у вузькому значенні – кочові племена, які перебували в європейській степовій зоні в першій половині І тис. до н. ч.; 2) скіфи в широкому значенні – як спільна назва (символ) багатьох народів території України періоду І тис. до н. ч. – І тис. н. ч.

Спадковість етнічна – біологічна, соціокультурна і матеріальна система, яка передається наступному поколінню з метою збереження і продовження етнічної групи.

Субетнос, субетнічна спільнота – одна із складових частин етносу, яка має своє свої етнографічні та мовні особливості, не порушуючи цілісність етносу (напр., гуцули, лемки, поліщуки, подоляни та ін. етнографічні групи серед українського етносу).

Суперетнос – етнічна система, що об'єднує близькі територіально, мовно і культурно народи (напр. слов'яни). Його складовими є етноси (напр., українці, поляки, чехи, болгари, білоруси і т. д.).

Теоніми (від гр. Teos – Бог, і onima – ім'я, назва) – власні імена Богів, які існують у різних етносів (напр., Перун, Лада, Зевс, Артеміда, Індра, Ягве) на відміну від загальних його назв (Бог, Господь, Всевишній).

Термін (від лат. Terminus – ім'я давньоримського Бога меж і кордонів земельних володінь) – це спеціальне слово на позначення певних чітко окреслених понять у науці, техніці й культурі.

Толерантність міжконфесійна (від лат. tolerans – терплячість) – терпимість до чужих релігійних вірувань, обрядів і звичаїв, визнання їхніх прав на своє власне розуміння Бога. Толерантність – необхідна умова дотримання свободи совісті й ознака загальної культури людини.

Тотем (від індіянського алголкінського от-отем – його рід) – тварина чи рослина, що є об'єктом культу етнічної спільноти (роду, племені) як його родоначальник і охоронець, а також є знаком належності до певного роду, і його "кровної" відмінності від інших сусідніх родів (тобто тих, хто має інший тотем).

Трипільська культура – археологічна культура, відкрита біля с. Трипілля в Україні 1893 р. археологом В. Хвойкою, датується кінцем VІ – початком ІІІ тис. до н. ч. На теренах Румунії ідентична культура має назву Кукутені. Іноді вживають подвійну назву Трипілля-Кукутені.

Феномен – це рід буття, що показує саме себе, що виявляє свою самобутню сутність самим своїм існуванням. 294

Футуризм (термін Л. Гумільова від лат futurismo – майбутнє) – властивість людської натури, якій притаманне іґнорування минулого (як того, що зникло), а сучасного (як неприйнятного) заради майбутнього (мрії, яку сприймають, як реальність).

Цивілізація (від лат. civitas – місто, або civilis – вихований, гідний) – 1) рівень суспільного розвитку, організоване життя, вироблення речей механічними способами; 2) різні історичні типи людських спільнот (напр., Давньоєгипетська, Давньоіндійська та ін.).

Черняхівська культура – археологічна культура протослов'янського етносу, відкрита біля с. Черняхів на Київщині 1900 р. В. Хвойкою, датується початком І тис. до н. ч. – V ст. н. ч. В Румунії має назву Синтана де Муреш.

Чорноліська культура – археологічна культура протослов'янського етносу, відкрита в 1947 р. у верхів'ях р. Інгулець в Чорному лісі, датується 1050-725 р. до н. ч.).

Язичництво (від слов. язик – народ, етнос; пор. гр. etnikos –родовий, народний, язичницький) – термін, що вживається на позначення природніх етнічних автохтонних релігій усіх народів. Англійський відповідник heathen – близьке до природній, той, хто живе між травами, дослівно "вересова людина" (верес – цілюща рослина, з якої збирали мед, виготовляли напої).

Якщо ви помітили в тексті орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Сторінка (всього - 36): перша | 31 | 32 | 33 | 34 |  35  | 36 | »   остання

 

 
Share/Bookmark
 
Інші книги:
Публікації:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Від Трипілля українці як солідаристи тяжіють до кооперативної співпраці, але у 1929 році більшовики перетворили на колгоспи та радгоспи численні сільськогосподарські товариства, машинові товариства, товариства спільного оброблення землі, тощо...”
Юрій Липа

 
 
Опитування:

Україна сьогодні -
Окупована країна
Незалежна і самостійна
“Бананова республіка”
Час покаже

  






 

 

 
Счётчик тиц и PR

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2020.
При передруці інформації, посилання на www.aratta-ukraine.com обов`язкове.