Мамонти мали “антифриз” у крові |
У своїх експериментах вони використовували ДНК трьох мамонтів, знайдених у вічній мерзлоті Сибіру, які загинули кілька десятків тисяч років тому.
З’ясувалося, що внаслідок генетичних змін у крові мамонтів, гемоглобін міг виділяти кисень у кров тварин навіть за умов надзвичайно низьких температур.
Журнал Nature Genetics повідомляє, що науковці «відтворили» гемоглобін мамонтів.
Дослідники виокремили гени гемоглобіну з ДНК трьох мамонтів.
Вони перетворили блоки ДНК мамонта в РНК (рибонуклеїнову кислоту – молекулу, подібну до ДНК) і вмістили її в бактерію E. Coli.
У результаті бактерія виробила гемоглобін мамонта.
"Молекули гемоглобіну не відрізняються від тих, які можна було б взяли у мамонта, якби повернутися у минуле", - твердить Кевін Кемпбел - один зі співавторів дослідження з Університета Манітоби у Канаді.
Науковці потім дослідили гемоглобін і знайшли три чіткі особливості, в результаті яких кров мамонта могла постачати кисень до клітин в умовах низьких температур.
Гемоглобін, скажімо, у слонів не може цього робити.
Без такого генетичного пристосування мамонти втратили б енергію взимку і мусіли б їсти більше, аби її поповнювати.
Мамонти, предки яких походять з екваторіальної Африки, мігрували до високих широт приблизно 2 мільйони років тому.