Аратта - На головну

20 грудня 2024, п`ятниця

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- Київ був найбільшим містом Європи у ХІ сторіччі, в п’ятдесят разів більшим за Лондон, в десять – за Париж. Досяг свого розквіту за Ярослава Мудрого (1010-1054 н.е.), який поріднився з королівськими родинами Франції, Норвегії, Румунії та Польщі. Німецький церковний діяч XІ століття єпископ із Саксонії Титмар Мерзебурзький у своїй «Хроніці» у 1012 - 1018 роках, характеризує Київ як «велике місто, у якому більш 400 церков, 8 ринків, незліченна кількість жителів». На початку ХІ століття теперішня столиця України мала 50 тисяч населення. Для порівняння, у Лондоні на той час мешкало 20 тисяч жителів. Німецький хроніст XІ століття Адам Бременський називав Київ «суперником костянтинопільського скіпетра, найчарівнішої прикраси Греції».
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Українці діаспори і заробітчани протестують проти дій української влади

Українці в світі 24168 переглядів

Опубліковано - 25.05.2010 12:36 | Всі новини | Версія для друку

Учасники демонстрації у Римі
Учасники демонстрації у Римі
Українці, що проживають у країнах ЄС, цієї неділі провели низку демонстрацій. Під час «віче» представники діаспори висловили протест проти останніх політичних та економічних кроків української влади.

Акцію організували Християнське Товариство Українців Італії, Громадянська Ініціатива громадян України у Польщі, Спілка Українців в Португалії та Українська громада в Іспанії. „Віче” пройшли у Лісабоні, Афінах, Варшаві, Мадриді, Таллінні, Мюнхені та Римі. В італійській столиці акція протесту на площі Республіки зібрала близько трохи більше ста осіб. Учасники „віче” ухвалили звернення до президента та прем’єр-міністра України з вимогами не порушувати Конституцію України, денонсувати угоду про Чорноморський флот, припинити всі дії щодо поглинання стратегічних об’єктів української економіки Росією та інше.

„Ми, громадяни України та етнічні українці , перебуваючи далеко від рідної землі, є частиною українського народу і не залишимося осторонь суспільних процесів, які відбуваються в ньому”, - зазначається, зокрема, у зверненні.

У будь-якої діаспори є вибір – бути відрізаною від батьківщини або ж бути активним учасником процесів там, переконана професор україністики римського університету „Ла Сап'єнца” Оксана Пахльовська. Відома у діаспорі громадська діячка, донька письменниці Ліни Костенко нагадала, що „на діаспорі кінця 19 ст. постали величезні впливові інституції у Канаді та Америці”. І що друга і третя хвиля також зуміли створити інституції та змусити почути свій голос у суспільствах, де вони перебували. Причому історичні контексти були вкрай драматичними – воєнні або повоєнні часи, додає Оксана Пахльовська. „Зараз контекст не є аж таким драматичним. Представники діаспори мають благословенну можливість побачити зовсім інші стандарти життя – там, де заборонено не згадувати свою культуру ( як зараз в Україні робиться спроба це зробити), а, скажімо, топтати клумбу – ось це заборонено”, - каже громадська діячка.
Оксана Пахльовська під час виступу на демонстрації
Оксана Пахльовська під час виступу на демонстрації
«Нас відкинули на десятиліття назад»

І нинішня, четверта, хвиля еміграції теж може зробити свій вибір, вважає Пахльовська: „Нас відкинуто – ми дозволили себе відкинути – на 20 або й на 40 років тому. Те, що зараз відбувається – це якийсь неосталінізм, необрежнєвізм, цілковите божевілля з точки зору політики, тому що це не політика, це не економіка, це не керування державою. Це з одного боку риторика, а з іншого – абсолютно непрофесійний підхід до справи у сучасному світі”, – каже Оксана Пахльовська. „ Нам ще слід пройти шлях формування громадянського суспільства через злиття різних громадських сил, формування громадських організацій”, - наголосила професорка.

„У нас немає вибору між демократичною Україною та ще якоюсь Україною, щоб вона залишалась собою, є тільки одна дорога – до європейської України. Але ця дорога йде через душу і серце кожної людини, якій дорога ця перспектива”, - каже Оксана Пахльовська.

Як зазначив ініціатор проведення „віче” в європейських містах Олесь Городецький, це була перша, але не остання скоординована акція представників української діаспори в Європі. Українські громади будуть „і надалі координувати свої дії для захисту української державності та демократії усіма можливими законними методами”, - сказав Городецький.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Українці в світі»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Світ відповідав розмірам людини,
І людина була мірилом всіх речей”

Михайло Волошин

 
Знайди свою ГАРМОНІЮ!
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.