Марина Дяченко - ліворуч від Руслани, Сергій Дяченко - праворуч |
13 квітня в Києві, в приміщенні інституту фізкультури розпочався 28 Європейський конвент наукової фантастики “Єврокон-2006” та Восьмий Київський міжнародний книжковий ярмарок, що триватимуть до 16 квітня включно і завершаться врученням призів “Єврокона-2006”. В рамках цієї події три з половиною дні поспіль відбулися цікаві презентації, прес-конференції, круглі столи, семінари та майстер-класи, зустрічі з письменниками та їхні автограф-сесії.
14 квітня у заповненій вщент актовій залі інституту фізкультури пройшла презентація літературно-музичного проекту Руслани та подружжя Дяченків “Дика енергія”. Такого в Україні ще не було! За мотивами роману Марини і Сергія Дяченків Руслана представить нову музику, нові ігри, клубну культуру, екзотику нового бойового мистецтва, тисячолітні таємниці гірських народів та новий напрямок в моді.
“Це просто щастя, що нас доля поєднала”, - каже Сергій Дяченко. А познайомився він з Русланою ще у вересні минулого року, коли книжка була майже написаною. Руслана додала книжці тільки косметику. З того часу Сергій і Марина Дяченки, як зізнаються вони у післямові до своєї книжки, вперше в житті живуть музикою, піснями, майбутньою ритм-оперою. Їхня десятилітня донька Стаска в захваті від Руслани й тепер мріє бути музикантом. А Руслана каже, що її кумирами, окрім Стругацьких, є Дяченки.
Спочатку книга називалася “Дика енергія”, а вже в остаточному варіанті в назву винесли й ім’я головної героїні. В романі йдеться про енергетичну кризу, в якій Руслана вбачає найактуальнішу проблему в усьому світі. Але йдеться про кризу життєвої енергії. Як зауважила Марина Дяченко, енергетична криза починається не з труби.
Руслана: ”Сьогодні створюється синтетичний світ. Лана – головна героїня роману, яка живе в світі тотальної енергетичної кризи. Той, хто не заслужив чергової енергетичної підкачки, помирає. Лана – синтетичка. У захмарному світі живуть дикі, які здатні знаходити енергію життя у власному серці”. Ці люди живуть в оверграунді (на протилежність андеграунду) – на верхівках покинутих хмарочосів, де “в’ють собі гнізда”, - і використовують троси, саморобні крила і таке інше.
Руслана: “Швидше Лана вплинула на Руслану, ніж навпаки. Дяченки не зробили з неї якогось надгероя з надлюдськими якостями, це проста дівчина, яка знаходить в собі багато дикої енергії”. Зіштовхнувшись з жанром фентезі, Руслана всім радить його читати. Також вона хоче знайти нові імена для української фантастики і побачити, наскільки Україна вміє фантазувати.
На цій презентації Руслана закликала журналістів побільше писати про українські книжки, просила ставити гострі запитання і не стрималась – відкрила секрет, що за півтора роки в Україні з’явиться комп’ютерна ігра, яка створюється в рамках її стиль-проекту.
Цікавий збіг обставин: день презентації, 14 квітня, був днем народження Сергія Дяченка і Олександра Ксенофонтова (чоловіка Руслани), яких Руслана вітала привселюдно: Сашка – прямо під час прес-конференції і подарувала йому слова кохання, а Сергія – після прес-конференції і подарувала йому фантастичний шолом.
Довідка про авторів роману: Марина і Сергій Дяченки пишуть переважно в жанрі фантастики. Їхні книги видано і перевидано загальним накладом більш як мільйон примірників. Чимало творів Марини та Сергія Дяченків відзначено призами, в тому числі за внесок у розвиток фантастики. Вони лауреати близько 50 літературних премій (“Аеліта”, АВС-премія”, “Кадуцей”, “Бронзовий равлик”, “Меморіальна премія Кіра Буличова”, “Сигма-Ф”, “SFINKS” та інші). На європейській конференції фантастів “Єврокон-2005” у Глазго (Шотландія) голосуванням представників 24 країн Марину і Сергія Дяченків визнано найкращими письменниками-фантастами Європи.
Довідка про книгу: Книга вийшла у вінницькому видавництві “Теза” українською і російською мовами і має дві обкладинки, які читач обирає собі сам. Переклад з російської зроблений Лесею Вороніною і Іваном Андрусяком.