Актуально
Регіон: 
|
Час підриву встановлено - 18 серпня 1941 року з 20:00 до 20:30 Дніпровську державну електричну станцію зруйнував 157—й охоронний полк НКВС за наказом Верховного командування СРСР |
У Запоріжжі з’ясовують, на чию ж совість “записати” підрив Дніпрогес часів Другої світової війни. Встановити історичну правду мають члени робочої групи з питань міської топоніміки на чолі із заступником мера Сергієм Гладченком, пише "Україна молода".
Активісти місцевої філії ВО “Свобода” й так знають винних: у своїх дослідженнях вони відштовхнулися від начебто й несуттєвого факту: на лівому березі Дніпра, біля греблі, стоїть пам’ятний камінь, на якому викарбувана подяка воїнам, котрі відвернули руйнацію електростанції німцями, а на правому, біля адміністративної будівлі, пам’ятна дошка інформує, що під час Другої світової війни Дніпровську ГЕС зруйнували німці.
На засіданні “свободівці” оприлюднили документи, які свідчать, що “18 серпня 1941 року з 20:00 до 20:30 Дніпровську державну електричну станцію зруйнував 157—й охоронний полк НКВС за наказом Верховного командування СРСР. Тоді від викликаної підривом величезної хвилі загинуло від 75 до 100 тисяч непопереджених мешканців та близько 20 тисяч забутих командуванням і неевакуйованих червоноармійців”.
“Ми ні в якому разі не захищаємо коричневих нацистів, але ж ми не збираємось також виправдовувати і червоних комуністів, — акцентує прес—служба Запорізької обласної організації ВО “Свобода”. — Для нас що коричневий, що червоний — лише два відтінки одного кольору, що завдав глибокі рани Україні. Тому запорізька “Свобода” й надалі відновлюватиме історичну правду у своєму місті”.
За пропозицією Сергія Гладченка, ухвалення “вердикту” з порушеного “свободівцями” питання відтерміновано. Наступне засідання робочої групи буде “спекотнішим”, позаяк свої “документальні аргументи” щодо підриву Дніпрогес висунуть комуністи. З огляду на “далекий від патріотичного” склад робочої групи (у топонімічній комісії — жодного науковця чи учителя—історика), активісти “Свободи” сумніваються в об’єктивності рішення, яке ухвалюватимуть де—факто лише “заражені комуністичною свідомістю” чиновники мерії та один співробітник Краєзнавчого музею. Авторитетні ж краєзнавці регіону — такі, скажімо, як професор Запорізького національного університету В. Мароко, — до складу комісії не включені.
Відтак, прогнозують “свободівці”, місто козацької колись слави “ще довго матиме брехливу совєцьку історію з такими обманними дошками, як обабіч Дніпрогес”.
* * *
Підрозділи Червоної армії, що тримали оборону, виконуючи «наказ товариша Сталіна від 3 липня 1941 року» переключивши генератори ГЕС на самоспалення, відступили на Лівобережжя.
Колишній начальник будівництва Дніпрельстану Ф.Г. Логінов розповідає: “Це було 18 серпня 1941 року. У той день Дніпрогес працював з повним навантаженням, хоча снаряди летіли через греблю і машинний зал електростанції. У разі відступу наших військ вирішено було обладнання станції і греблю вивести з ладу, не дати противнику можливості користуватися Дніпрогесом. Важка, але необхідна операція була доручена головному інженерові Дніпрогесу Григорію Шацькому... ”.
Німці згодом також підтвердили руйнування машинного залу працівниками станції. У мемуарах Шпеєра, який з вересня 1930 був керівником військового будівництва Рейху, а з лютого 1942-го - імперським міністром озброєння, повідомляється: «... Відвідав я і висаджену росіянами електростанцію в Запоріжжі. У ній, після того, як велика будівельна частина зуміла закласти пролом в греблі, були встановлені німецькі турбіни. При своєму відступі росіяни вивели з ладу устаткування дуже простим і примітним чином: перемиканням розподільника змащення при повному режимі роботи турбін. Позбавлені змащення, машини розжарилися і буквально зжерли самі себе, перетворившись на купу непридатного металобрухту. Вельми ефективний засіб руйнування і лише - простим поворотом рукоятки однією людиною!».
Але турбіни не були головною метою знищення. Слід було підірвати саму греблю. Німецькі війська були ще на правому березі Дніпра, в районі Нікополя та Кривого Рогу.
До теми:
