На Марсі може бути скам’яніле життя |
Науковий журнал Earth and Planetary Science Letters опублікував статтю, автори якої припускають, що у марсіанській ущелині, відомій під назвою Nilae Fossae (Русло Нілу), могли зберегтися залишки форм життя, що налічують чотири мільярди років.
Втім, науковці наголошують, що цю ущелину слід дослідити ретельніше, аби з'ясувати, чи справді, те, що вони знайшли, є ознаками життя. Чи це - лише наслідки якихось інших геологічних процесів.
Вперше ця ділянку Марсу зацікавила дослідників у 2008 році, коли на тамтешніх каміннях знайшли карбонатні мінерали.
На карбонат часто перетворюються живі організми після смерті.
Ця знахідка стала першою ознакою того, що на Марсі могло існувати життя.
Тепер же група вчених з SETI (Search for Extraterrestrial Intelligence Institute) - організації, що займається пошуками позаземного розуму - пов'язала гірські породи, знайдені на Марсі, з регіоном у Західній Австралії, що зветься Пілбара.
Керівник групи дослідників доктор Адріан Браун сказав, що мінерали з марсіанської ущелина Nilae Fossae - 'точна копія' мінералів австралійського регіону Пілбара.
Команда науковців сподівалася, що чергова експедиція НАСА на Марс наступного року відвідає Nili Fossae і зможе відкопати там докази життя.
Але американське космічне агентство вирішило, що це давнє й скелясте місце - надто небезпечне для приземлення їхнього апарату, що зветься Марсіанська наукова лабораторія. Цей робот стане останнім механізмом, який до 2018 року сяде на Марсі.
Тож наразі науковці з нетерпінням чекають доки американське космічне агентство оголосить, в якому ж місці планети сяде їхній робот. Та для дослідників з SETI, можливість розгадати таємницю життя - втрачена назавжди.