Справа Гонгадзе-2? |
Його вбили і, звичайно, через професійну діяльність – так заявив юридичний повірений у справах зниклого головного редактора харківської газети «Новий стиль» Василя Кліментьєва - Володимир Ізмайлов.
Син ростовського маніяка Чикотило працював у банді прокурора?
В останньому номері газети «Новий стиль» були 3 резонансні статті, дві з них - саме головного редактора, розповів DW заступник головного редактора газети Петра Матвієнко.
«У першій статті мова йде про корупційну діяльність одного з заступників прокурора області та його поплічників, які виконували «доручення» прокурора. Це син відомого ростовського маніяка Чикатила (зараз у СІЗО – ред.) та один з колишніх оперативників, якого підозрювали у криміналі, він був засуджений, та заплатив 260 000 доларів за можливість повернутися на службу»
Ще у липні до головного редактора приходили люди, які просили не друкувати цей матеріал, це могло зашкодити прокурору отримати почесне звання. Потім пропонували гроші - 10 000 доларів. Кліментьєв, за словами заступника редактора, виставив цих людей за двері, потім почалися погрози. Матеріал спочатку розмістили лише на сайті, та потім надрукували.
Історії про податківців та суддів
Друга стаття номеру стосується доньки одного з керівників податкової адміністрації. Як випливає зі скарги до редакції, вона відібрала у жінки квартиру через неіснуючий борг.
У номері є ще одна стаття, котра стосується харківського судді. Мова йде про те, що він призначає головним порушникам закону менш жорстоке покарання, ніж тим, хто на них працював. На думку Матвієнка, усі ці матеріали могли зробити з Кліментьєва жертву. «Можливо, це якийсь кумулятивний ефект. Про цих людей він не уперше писав, можливо, він вже набрид».
Повторення історії з Гонгадзе?
Нині газета «Новий стиль» не працює, її приміщення «опечатали» правоохоронні органи. Сайт ще існує. Але журналісти редакції вважають, що вбивство Кліментьєва - це повторення історії з Гонгадзе, таке собі попередження українським журналістам: «Не лізьте, куди не слід».
Ефективність міліції у розслідування справи зниклого без вісти журналісти вони оцінюють на 20% та сумніваються, що головний редактор справді їздив на водоймище, як наполегливо намагаються розповісти міліціонери, знаходячи там ключі та телефон редактора.