Актуально
Регіон: 
 |
На Чернігівщині вчені знайшли стоянку древніх людей |
Вони припускають, що на місці, де його знайшли, була стоянка древніх людей. Принаймні, про це свідчать знайдені там речі.
Випадкова знахідка
Бивень мамонта завдовжки 55 см і діаметром 5,5 см знайшли неподалік села Оболоння Коропського району Чернігівської області. Знахідка унікальна тим, що на ній є різьблення, яке ймовірно зробили древні люди. Схожих в Україні досі знаходили лише кілька – чотири або п'ять.
Знайшли залишки мамонта випадково, розповідає молодший науковий співробітник відділу археології кам'яного віку інституту археології НАН України Дмитро Ступак.
"Хотіли зробити свердловину для води. Саме так і наштовхнулися на кістки мамонта. І коли вони почали піднімати ці кістки мамонта, вони і знайшли цей бивень. Ми знайшли культурний шар. Тобто, це горизонт, де жили люди. Потім ми знайшли кремній і кварцит, тобто, знаряддя, які давні люди робили. Ми знайшли різці – знаряддя, якими вони цей самий бивень і різали."
Науковці здивовані тим, як добре зберігся і бивень, й інші кістки мамонта. Припускають, що сталося це завдяки специфічному ґрунту. Знайдений бивень, по тому, як його відкопали, кілька днів пролежав без спеціальної обробки. Як правило, пояснює ще один учасник розкопок Денис Прядко, кістка вже мала б розсипатись.
"Чудова збереженість кісток. Цей бивень ми обробили клеєм ПВА, щоб він не розпався."
Хто зробив різьблення?
Дмитро Ступак припускає, що мамонт, якому належав бивень, був зовсім молодим, і древні люди його вполювали. Про це свідчить і наявність різноманітних ліній та насічок на бивні, адже різати по молодій кістці було значно легше.
Що ж саме зображено на бивні, науковці поки що точно сказати не можуть.
Один із малюнків, за словами Дмитра Ступака, нагадує стіну в оселі древньої людини, викладену щелепами мамонта.
Вона робилась так: одна щелепа вкладалася в другу, потім у третю, і так викладалась стіна. І подібний на це малюнок є і на знайденому бивні.
Науковці припускають, що бивень був культовою річчю. Унікальну знахідку планують передати до музею археології при інституті археології Національної академії наук України.
Більше новин за темою «У світі науки»:
