![]() |
Блок 24а основного табору Освенцим. Перший поверх був табірним борделем. |
Зовні цей барак на території концтабору Бухенвальд нічим не відрізнявся, і тільки фіранки на вікнах говорять про те, що це була не зовсім звичайна будівля на території колишнього концтабору. Всередині на столах стояли вази з квітами, на ліжках лежали подушки, а на стінах висіли картини. "Увечері, після зміни варти на табірній вежі біля головних воріт, близько двох десятків ув'язнених Бухенвальда жіночої статі повинні були приступати до своїх обов'язків - вони були повіями в табірному борделі", - пише у своїй статті, опублікованій в Sueddeutsche Zeitung, Крістіане Коль.
Бордель у Бухенвальді існував з 1943 року і був закритий незадовго до звільнення табору в 1945 році. При цьому клієнтами жінок були не офіцери СС, а власне в'язні. У першу чергу "рейх-ув`язнені" - з Німеччини та Австрії. Пізніше таку можливість отримали в'язні з Польщі, Чехії та Іспанії. В'язням-євреям та радянським військовополеним бордель був недоступним. За словами берлінського культуролога Роберта Зоммера, що досліджував архіви концтабору, щоденно бордель відвідували до 100 ув'язнених. Подібні борделі діяли і в інших нацистських концтаборах.
"Над цією сторінкою діянь НСДАП довго висіла завіса мовчання, оскільки ні власне нацистські злочинці, ні їхні жертви не були зацікавлені в тому, щоб подібна форма примусових робіт спливла на поверхню", - говориться в статті.
І тільки дослідження Зоммера пролили світло на цю темну сторону діяльності нацистського режиму. Його книга "Бордель у концтаборі" стала основою для виставки, яка проводиться зараз в Бухенвальді. "Табірні борделі стали формуватися за наказом очільника СС Генріха Гіммлера, який бачив у них можливість підвищити продуктивність і працездатність ув'язнених", - пише видання. Офіційно сексуальні послуги були частиною системи заохочень, яку Гіммлер перейняв від радянської системи таборів ГУЛАГ, і яка передбачала і видачу сигарет або послаблення в листуванні, на відміну від радянської системи заохочень, яка передбачала покращене харчування, розповів Зоммер в в інтерв`ю виданню.
"Проте насправді мова йшла насамперед про додаткове приниженні в'язнів концтабору". Якщо відвідування борделя після письмового прохання було схвалено керівництвом табору, ув`язненого після принизливих медичних процедур під конвоєм супроводжували в кімнату в "особливому бараці". Час візиту був суворо обмежений, за тим, що відбувається в приміщенні стежили охоронці.
За відомостями Зоммера, жінок у борделі залучали обіцянкою дострокового звільнення. Як пише вчений, багато колишніх в'язнів не зізнавався у своєму минулому і не вимагали компенсації в тому числі й через те, що боялися бути на все життя затаврованими.