Справа Гонгадзе. Колишній начальник Пукача не вірить, що вбити Гонгадзе вирішив Кравченко |
Про це Мельников - колишній заступник міністра-начальника кримінальної міліції (1998-2003 роки) - сказав в інтерв'ю газеті "Комерсант-Україна".
На запитання, чи вірить він у версію Генпрокуратури про те, що замовником убивства журналіста Гонгадзе був покійний Кравченко, Мельников сказав: "Ні, не вірю й не повірю ніколи".
"Кравченко не міг піти на це з низки причин. Судіть самі: щось може бути секретом лише тоді, коли про це знають дві-три особи. У випадку ж із Гонгадзе було задіяне широке коло осіб", - пояснив він.
"Сьогодні вже відомо, що за журналістом довгий час стежили, його контролювали, збирали якісь матеріали. Про це знали десятки два людей. Така досвідчена людина, як Кравченко (а я з ним пропрацював близько п'яти років), при такій кількості обізнаних людей ніколи б на подібне не пішла", - сказав Мельников.
"Навіть якщо допустити, що він прийняв таке рішення й віддав наказ, то людина би просто пропала безвісті. А що вийшло потім, усі знають - все пішло через пень-колоду", - додав колишній начальник Пукача.
На його думку, Кравченко ні для чого було вбивати Гонгадзе: "Хіба Георгій Гонгадзе щось зробив міністрові, щоб той дав відмашку його ліквідувати? Нічого він не зробив".
"Тому ще раз повторю: я не вірю й ніколи не повірю в те, що Кравченко прийняв рішення про фізичну ліквідацію Георгія Гонгадзе. Можливо, за спиною міністра якісь моменти виникали", - наголосив Мельников.
Він зазначив, що Пукач як начальник управління зовнішнього спостереження МВС "міг приходити для доповідей" до Кравченка, але висловив сумнів, що йому давали якісь команди.
"Я не знаю, чи давав взагалі хтось Пукачу команду ліквідувати журналіста. Я взагалі не розумію, навіщо Пукачу було давати команди. Він - генерал, працював у самостійній структурі і сам приймав рішення. Якщо все це сталося, то це було його рішення", - заявив Мельников.
На зауваження, що в Пукача теж не було мотиву вбивати Гонгадзе, він парирував: "Мотиви можуть бути різні. Наприклад, кар'єрні".
Мельников сказав, що хоча він був безпосереднім начальником Пукача, він не знав, що за Гонгадзе ведеться зовнішнє спостереження. "Мене не було тоді в Києві - і до, і після. Я постійно перебував у відрядженнях...", - пояснив він.
"Я не знаю, хто міг узгодити Пукачу стеження за Гонгадзе. Теоретично до нього взагалі могли звернутися із завізованим завданням на наружку з будь-якого регіону України", - зазначив також Мельников.
Він пояснив: "Керівники департаментів досить самостійні, у них є власний план роботи. Я, звісно, був куратором Пукача, але про щоденну опіку не йдеться - я не запитував, чим він займається, які приймає рішення".
А на запитання, чому, на його думку, Пукач пішов на вбивство, він відповів, що в нього "відповіді немає", але відзначив, що "ніколи з його боку не бачив ніякої агресії та непродуманих рішень".
"Якби все робилося професійно, причому, як стверджують, за прямою вказівкою першої особи, то... Але все зроблено непрофесійно, незрозуміло в який спосіб! І незрозуміло, чому через 10 років саме так поставили крапку (у справі)", - сказав Мельников.