Відомий українофоб вестиме “історичну передачу” на українському ТБ
Телебачення 26940 переглядів
Опубліковано - 10.12.2010 23:59 | Всі новини | Версія для друку
|
Бузина буде вішати локшину про історію слов’ян |
На городі - Бузина, а в Києві дядько: телеканал К1 запускає історичний проект, який вестиме письменник Олесь Бузина.Про це повідомляє група “Інтер”, до якої входить телеканал, пише
МедіаБізнес.
Перший випуск програми “Слідами пращурів” з Олесем Бузиною вийде в ефір 13 грудня о 23:00. Надалі вона буде транслюватися по понеділках у цей час.
Серед тем, які будуть висвітлюватися в проекті, - коріння та історія традицій і забобони, чому люди їх дотримуються, що вони означають у слов'ян.
Бузина - автор скандального видання “Вурдалак Тарас Шевченко”, а також книги “Таємна історія України-Русі”.
Нагадаємо, 23 березня цього року активістка жіночого руху FEMEN Олександра Шевченко запустила тортом в Бузину під час презентації його книги “Поверніть жінкам гареми” в одній з київських книгарень. Дівчину потім оштрафували за це на 119 грн.
Про уподобання цього "письменника" і "історика" свідчать наступні факти (за викладами
Вікіпедії):
“Вурдала́к Тарас Шевченко” — літературно-публіцистичний твір, що численною критикою був сприйнятий як пасквіль, в якій автор у різний спосіб (посиленням акцентів на негативних моментах біографії, підтасовуванням фактажу й відвертими інсинуаціями) намагається вибудувати негативний образ Тараса Шевченка.
30 жовтня 2000 року в Києві, біля будинку Подільського районного суду, група чоловіків і жінок немолодого віку побила Олеся Бузину. Ця група з'явилася на суд за позовом кількох письменників проти журналіста й газети «Киевские ведомости», яка надрукувала на своїх сторінках твір, що їх обурив. Побиття перервав наряд міліції. Лікарі діагностували в Олеся Бузини струс мозку, ушкодження носа, великі гематоми та рвані подряпини на обличчі, через що його й госпіталізували.
Того ж 30 жовтня 2000 року в Рівному було здійснено спробу погрому редакції газети «Рівне вечірнє», яка 20 жовтня передрукувати главу з книги «Вурдалак Тарас Шевченко». Після цієї публікації найбільшу газету області позбавили акредитації на засіданнях міської ради, а 30 жовтня під стіни редакції з'явилися групи обурених пікетників. Їхні представники на чолі з народним депутатом України Василем Червонієм спробували передати лист, в якому засуджували цю публікацію, головному редактору газети, але того на місці не виявилося. Тоді у вікна редакції полетіло камiння, а її стіни розписали гнівними лозунгами «Геть із Рівного!» та ін., а також шестикутними зірками.
|
Олесь Бузина - спадковий професійний українофоб |
"В ящику - Бузина, а в КДБ - батько". Спадковий українофоб
Так що, зомбоящик від “Інтеру” готує чергову порцію "історичних відкриттів" від україноненависника Бузини. І можете не сумніватися, вони будуть представлені професійно - Бузина спадковий фахівець по чіплянню локшини - його батько був співробітником 5-го (ідеологічного) управління КДБ, а згодом Іван Котовенко описав його в своєму романі «
Тринадцятий місяць». Надамо короткий зміст роману, щоб вам було зрозуміло в якому середовищі виховувався майбутній "письменник".
Головний герой роману «Тринадцятий місяць» - майор Бузина, він вважається одним із найдосвідченіших професіоналів-оперативників 5-го управління КДБ УРСР на ділянці перехоплення каналів зв’язку закордонних ОУН з їхніми спільниками в Україні та проведення «оперативних ігор» і опиняється у скрутному становищі - він стає об’єктом підозр свого керівництва у дворушництві.
Пік подій припадає на ситуацію, що склалась в кар’єрі генерала Федорчука після призначення його на посаду голови КДБ у Києві і часткової реалізації централізованої групової справи оперативної розробки «Блок».
Основних фігурантів справи (В’ячеслава Чорновола, Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Святослава Караванського та ін.) заарештовано і засуджено до тривалих строків ув’язнення, припинено випуск нелегального видання «Український вісник», об’єкти, які тимчасово залишились на свободі (Оксана Мешко, Борис Антоненко-Давидович, Микола Руденко, Лариса Скорик, Олесь Бердник тощо) перебувають під пильним наглядом органів КДБ. Але ще рано українським чекістам святкувати перемогу.
Раптово оперативна обстановка в республіці загострюється - на головній вулиці Києва Хрещатику невідомі зловмисники вивісили жовто-блакитний прапор, на Дніпровській набережній вчинили напис націоналістичного характеру, під час нічної навчальної тривоги для офіцерів 5-го управління на будинок КДБ несподівано вчиняє напад невідома диверсійна група...
Усі описані в романі події – реальні, автор лише змінив прізвища деяких персонажів (не виключивши можливого випадкового збігу) з огляду на те, що не з усіх архівних матеріалів, до яких він мав доступ в процесі роботи над книгою, знято гриф таємності.