Українці проти псевдореформаторських дій влади у сфері ЖКГ |
Про це свідчать результати опитування, проведеного в грудні Інститутом Горшеніна.
Зокрема, більше половини громадян України (56,3%) зазнають труднощів з оплатою послуг ЖКГ. З них 29,6% вибрали відповідь «швидше так», а 26,7% – «точно так». Не зазнають труднощів з оплатою комунальних послуг близько третини українців (33,8%). При цьому 19,3% відповіли «швидше ні», а відповідь «точно ні» віддали перевагу 14,5% респондентів. Важко відповісти на це запитання 9,9% опитаних.
Згідно з опитуванням, більшості українців (65,4%) відомо про те, що парламент має намір реформувати сферу ЖКГ і прийняти новий Житловий кодекс. Більше чверті респондентів (28,8%) не чули про це, а 5,8% важко відповісти на поставлене запитання.
Близько третини опитаних (36,8%) не підтримують ініціативу обов`язкового створення об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і скасування ЖЕКів. З них 27,5% відповіли – «точно ні», а 9,3% – «швидше ні». Трохи менше українців (35%) схвалюють таку ініціативу. При цьому більше чверті опитаних (25,6%) обрали відповідь «швидше так», а 9,4% - «точно так». Більше чверті респондентів (28,2 %) важко відповісти на дане питання.
Більшість громадян України (78,5%) негативно ставиться до ініціативи повернення пені за несплату житлово-комунальних послуг. З них 56,7% відповіли «точно негативно», а 21,8% – «швидше негативно». Тільки 16,3% респондентів таку ініціативу оцінюють позитивно. При цьому 11,4% обрали відповідь «швидше порзитивно» і лише 4,9% – «точно позитивно». Важко відповісти на запитання 5,2% респондентів.
Переважна більшість українців (86,9%) негативно ставиться до ініціативи виселення в будь-який зручний для місцевої влади район мешканців будинків, що підлягають реконструкції або що йдуть під знесення, без їх стовідсоткової згоди. З них 61,8% дали відповідь «точно негативно», а кожен четвертий (25,1%) - «швидше негативно». Протилежну думку висловили 5,2% респондентів. З них 4,6% віддали перевагу відповіді «швидше позитивно», а 0,6% – «точно позитивно». Важко відповісти на це запитання 7,9% опитаних.
Майже три чверті респондентів (74%) не вітають застосування до злісних неплатників комунальних послуг такої санкції, як кримінальна відповідальність. З них відносяться до такої ініціативи «точно негативно» 47,8%, «швидше негативно» – 26,2% опитаних. Позитивне ставлення до такого покарання неплатників висловив кожен п`ятий українець (20,1%). З них відповідь «швидше позитивно» вибрали 15,5%, «точно позитивно» - 4,6% опитаних. Важко відповісти на це запитання 5,9% респондентів.
Більшість українців (79,4%) не схвалюють застосування до злісних неплатників комунальних послуг санкцій у вигляді конфіскації майна чи виселення з квартири. З них більше половини (52,8%) обрали відповідь «точно ні», а більше чверті (26,6%) – «швидше ні». Позитивно такі заходи оцінює 16,8% населення. З них 15,2% відповіли на запитання «швидше так», а 1,6% респондентів - «точно так». Важко відповісти на поставлене запитання 3,8% опитаних.
Велика частина громадян України (62,2%) вважає, що ухвалення нового Житлового кодексу ніяк не позначиться на якості житлово-комунальних послуг. Сподіваються, що в результаті ухвалення нового житлового кодексу якість послуг покращає 13,7% респондентів, а 9,6% висловили побоювання, що в цьому разі якість послуг погіршиться. Важко відповісти на це питання 14,5% громадян.
Більшість (69,1%) вважає, що слід посилити санкції до працівників ЖЕКів у разі невиконання ними своїх зобов`язань. При цьому 45,5% відповіли «точно так», 23,6% – «швидше так» на це запитання. Негативно до посилення санкцій стосовно працівників ЖЕКів ставляться 12,8% населення. З них 8,3% респондентів віддали перевагу відповіді «швидше ні», а 4,5% - «точно ні». Важко відповісти на це запитання 18,1% респондентів.
Інститут Горшеніна провів опитування на тему: «Ухвалення нового житлового кодексу в Україні» з 10 по 12 грудня. Всього було опитано 1200 респондентів, які проживають у багатоквартирних будинках України, в городах-мільйонниках: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі і Львові, старше 18 років. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів. Похибка репрезентативності дослідження не перевищує +/-2,8%.