Новий рік - новий Майдан |
Такі результати оприлюднила соціологічна група „Рейтинг”.
З тим, що в Україні назрівають протестні настрої погодилися понад 40 відсотків опитаних львів’ян. Причому, 32 відсотки вірять, що ці настрої можуть вилитися у масову акцію протесту на зразок «Помаранчевої революції» 2004-го року.
Серед активно налаштованих переважають прихильники „Батьківщини”, „Свободи” та „Фронту змін”, хоча і серед регіоналів є чимало таких, які не виключають можливості масштабних акцій. У коментарі Deutsche Welle політичний експерт Ігор Балинський відзначив, що ця реакція мешканців західних регіонів є збірним комплексом втрат і розчарувань, реакція на соціо-культурні та економічні аспекти.
Зрештою, каже експерт, це віддзеркалення пониження індексу політичних свобод, до чого Захід України є дуже чутливим.
„Це своєрідна форма пасивного протесту, який матиме психологічний ефект. Це радше декларація намірів, інформаційна погроза владі, і не більше. Вважаю, що шлях від декларації до реального майдану є нездійсненним”, каже Балинський.
Він пояснює, що українці легко піднімаються, але ці акції є нетривалими без належної організації і фінансування. Підтвердженням тому був „Податковий майдан”. І один з важливих аспектів – це відсутність політичної сили та фігури, довкола яких би згуртувалися українці і яким би довіряли, як це було 2004-го, відзначив політолог. Без цього «Майдан» не матиме конкретних наслідків для влади.
Водночас, політолог вважає, що влада таки відреагує на ці цифри, бо пильно відслідковує настрої на Заході. Тут реакція можлива у два способи, міркує Балинський. Перший – це каральний: ізоляція активних діячів, і інший – суто інформаційний.