Паузи в сидячій роботі зменшують ризик серцево-судинних хвороб краще, ніж спорт |
Команда фахівців на чолі з Женев'євою Хілі з університету в австралійському Квінсленді проаналізували дані понад 4700 людей зі США, яким вже виповнилося щонайменше 20 років.
Усі учасники дослідження носили спеціальний вимірювальний прилад, котрий упродовж тижня фіксував усі їхні рухи. Крім того, вчені перевіряли кров піддослідних на рівень показників, які визначають ризик розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема, холестерину, інсуліну тощо. У підсумку всім учасникам вимірювали обсяг талії.
Лише спорту замало
Висновок учених: чим більше часу людина проводить сидячи, тим більше факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань у неї виявляють. Наприклад, широкий обсяг талії, низький рівень „хорошого“ холестерину тощо. Це все стосується і тих, хто регулярно займається спортом. Водночас було виявлено й іншу закономірність: чим частіше піддослідні вставали, роблячи навіть мінімальні паузи під час сидіння, тим тоншою була їхня талія і менший рівень показників ризику у крові.
"25 відсотків людей, які найчастіше вставали, мали в середньому на 4,1 сантиметра менший обсяг стегон, ніж 25 відсотків піддослідних, котрі робили найменше пауз під час сидіння", - повідомила Хілі. Вона радить усім офісним працівникам якомога частіше підійматися зі стільця, роблячи хоча б мінімальні паузи, самих лише рекомендацій займатися спортом замало. Наприклад, здійснювати телефонні дзвінки можна не сидячи, а стоячи, а щось сказати колезі в сусідньому кабінеті краще не в телефонній розмові, а подолавши пішки десяток метрів.
Результати дослідження опубліковано у виданні "European Heart Journal". Період сидіння учасників експерименту становив від 1,8 до 21,2 години на добу. Кількість перерв під час сидіння коливалася від 99 до 1258 упродовж семи днів.
Тим часом результати ще одного дослідження засвідчують, що сидіння перед комп'ютером або перед екраном телевізора упродовж більш як двох годин вільного часу на день значно збільшує ризик інфаркту. Цей ефект не залежить від інших негативних факторів, наприклад, куріння, гіпертонії, ожиріння, низького соціального статусу або обсягів заняття спортом. Такий висновок науковців оприлюднив цього тижня „Journal of the American College of Cardiology“