Актуально
20857 переглядів
|
Ігор Лиховий – гість програми «Життя триває» |
Сьогодні Ігор Лиховий – гість Першого Національного та програми «Життя триває».
- Такі програми дуже потрібні. Зараз людям бракує спілкування. Проблема теперішнього часу в тому, що держави об´єднуються, а люди роз´єднуються. І це загрожує внутрішнім вибухом. Людина не відчуває гармонії в суспільстві, їй немає з ким поговорити, вона одинока, вона руйнує своє людське єство без спілкування.
Програма "Життя триває" надзвичайно доброзичлива. Сюди приходять люди освічені, які щось досягли в своєму житті. Вони вміють говорити доступною мовою про вічні людські цінності. Ведучі ж програми своїми порадами часом можуть допомогти людям зробити вибір, правильно оцінити виклики часу, адекватно реагувати на них. І в цьому сенсі телебачення відіграє роль громадського психолога.
- За останній рік на каналі відбулося чимало позитивних змін. Це відзначають і фахівці, і глядачі. В чому для вас особисто Перший Національний став кращим?
- На каналі, насамперед, стало відчутно певну розкутість і незаангажованість. З´явились дуже цікаві постаті на телебаченні, які говорять щиро і про те, що турбує громадськість. Все це засвідчує зворотній зв´язок. Під час прямих ефірів люди телефонують, втручаються, ставлять свої запитання. Безперечно, за останній рік довіру до Першого каналу відновлено. Зараз необхідно закріпити її. Потрібно щодня доводити глядачам про те, що ми не зійшли з цього шляху, ми рухаємось далі, а не стоїмо. А президент телекомпанії Віталій Докаленко, схоже, позитивно на це налаштований. Головне - він має сили і бажання до подальших реформ, і я його в цьому підтримую.
- З точки зору культурологічної місії чи справляється канал з цим завданням?
- На жаль, Перший Національний зараз має трохи інше спрямування… На жаль - з моєї точки зору - міністра культури. Зараз канал є більш інформаційно насиченим, а от культурологічні теми і проблеми висвітлюються недостатньо. В цій ситуації я б запропонував починати інформаційні програми з новин культури. Така практика є і в країнах Західної Європи, і це б, мені здається, мало свої позитивні наслідки. А ще, очевидно, Міністерство культури України недостатньо реалізувало можливості щодо співпраці. В українському культурно-мистецькому просторі відбувається дуже багато цікавих подій – загальнонаціональних, міжнародних, регіональних, які повинні були б бути представлені на телевізійних каналах і, насамперед, на Першому Національному. Будемо над цим працювати.
- Ми говоримо, що на каналі розпочався "історичний" період, бо в ефірі з´явилось відразу декілька проектів, присвячених українській історії…
- Вважаю це дуже позитивним. Адже історія - то не лише події давнини. Це те, що живе в нашій свідомості чи підсвідомості. Це те, що ми не осмислили ще належним чином, бо тривалий час ми були бездержавною нацією. Якщо ми знаємо, звідки ми прийшли, на сьогоднішній день, то ми, очевидно, зможемо прорахувати, як розвиватимемось далі. Тому історичні теми завжди будуть актуальними і матимуть свого глядача.
- Ви як міністр культури і як глядач, які хотіли б бачити програми на Першому каналі?
- Сьогодні не всі мають можливість подорожувати, тому я хотів би, щоб такі люди бачили, якою є наша країна, яке місце посідає у світовій спільноті. Окрім того, побажав би, щоб телевізійники працювали за певним календарем. Зараз, наприклад, у нас Великий піст. Наближається річниця трагедії у Чорнобилі. Журналісти мають зважати на це, шанувати почуття телеглядачів і в ці дні не випускати недоречних розважальних програм.
Більше новин за темою «Телебачення»:
