Актуально
4856 переглядів
 |
Свобода віросповідання у межах “руского міра”? |
Про це заявили в Українські асоціації релігійної свободи.
Глава держави демонструє свою належність до православної церкви Московського патріархату, що завдає шкоди відносинам органів виконавчої влади з іншими релігійними конфесіями, запевнили там.
Зниження рівня дотримання права громадян на свободу віросповідання зафіксовано вперше з часу набуття Україною незалежності, заявив президент Української асоціації релігійної свободи Віктор Єленський. За його словами, протягом попередніх двох десятиліть вибудовувався баланс між усіма релігійними конфесіями, коли жодна з них не відчувала браку спілкування з органами влади та їхніми очільниками.
«У 2010 році така схема була великою мірою зламана. Державна влада почала надавати преференції лише одній церкві. Було порушено державний протокол. Президент країни, який при виконанні своїх державних обов’язків не має права демонструвати свої преференції тій чи іншій церкві, почав це робити публічно, демонстративно і наполегливо», – каже Єленський.
Йдеться про Українську православну церкву Московського патріархату.
Влада згортає діалог з конфесіями – Заєць
У самій Українській православній церкві Московського патріархату не відчувають особливого ставлення до себе з боку влади взагалі і Президента зокрема, запевнив представник прес-служби Владислав Пустовий.
«Наша церква немає права, навіть, юридичної особи, немає доступу до засобів масової інформації, вона змушена платити за те, щоб їй дозволили звернутися до своїх віруючих, навіть, у найбільші свята. Так, немає такої прощі по іновірних храмах, як це було за минулих президентів. Але це залежить від особистих смаків і переконань очільника держави. Ніхто не сказав, що Конституція вимагає від Президента на Великдень чи на Різдво такі прощі відбувати», – каже речник.
Натомість, за словами голови правління Інституту релігійної свободи Олександра Заєця, зменшення рівня уваги з боку органів влади до релігійних громад стало помітним одразу після президентських виборів.
« У 2010 році, після чергових президентських виборів ситуація у сфері свободи віросповідання дещо змінилася і особливістю нинішнього етапу державно-конфесійних відносин є згортання діалогу. В багатьох областях минулого року не збиралися ради релігійних організацій при обласних державних адміністраціях», – запевнив Заєць.
Державний комітет у справах релігій був розформований Указом Президента під часі адміністративної реформи. Відомство, що має перебрати на себе відповідні повноваження ще не розпочало свою роботу.
Більше новин за темою «За право людини»:
