Зміна “політвітру”? У Кремлі теж заговорили про більшовицький геноцид |
У пропозиціях зазначено: «Одним з найважливіших шляхів подолання взаємного відчуження народу та еліти, є повне визнання російської катастрофи XX століття, жертв і наслідків тоталітарного режиму, що правив на території СРСР протягом більшої частини цього століття».
Цілями програми "Про увічнення пам´яті жертв тоталітарного режиму і про національне примирення" повинні стати модернізація свідомості російського суспільства через визнання трагедії народу часів тоталітарного режиму («при цьому - з головним акцентом не на обвинуваченні тих з наших предків, хто творив геноцид, руйнування віри та моралі, а на вшанування та увічнення пам´яті жертв режиму. Закінчення громадянської війни, розв´язаної в 1917 р.»), забезпечення підтримки програми модернізації країни з боку найбільш освіченої та активної частини населення, зміцнення об´єднавчих тенденцій на території колишнього СРСР і, можливо, колишнього "соцтабору ", а також зміцнення міжнародного престижу країни.
«Визнавши, що вся Росія - "велика Катинь", почавши надавати знаки поваги жертвам тоталітарного режиму самостійно, добровільно, без примусу, країна може тільки викликати до себе повагу з боку всіх нормальних людей і народів», - зазначено в документі. При цьому зазначено, що «можливі витрати від здійснення цієї програми можна з лишком компенсувати зверненням на краще, що було в російській історії - наприклад, до блискучої епохи, що почалася з Катерини II і закінчилася в 1917 р».
Рада також пропонує завершити процес юридичної реабілітації громадян, засуджених за політичними мотивами у різні періоди радянської історії; заборонити увічнювати в назвах населених пунктів, вулиць, площ і т.д. пам´ять осіб, які несуть відповідальність за масові репресії та інші тяжкі злочини проти прав і свобод громадян; створити сучасні курси вітчизняної історії для середньої школи, вільні від старих і нових міфологем; стимулювати і повсюдно розвивати музейну роботу, спрямовану на висвітлення трагічних сторінок радянської історії.
Щоправда, розробники проекту зазначають: «Важливо, щоб ініціатором спільних програм була саме Російська Федерація - не тільки як держава-продовжувач Радянського Союзу, але і як країна, що найбільше постраждала від репресій радянського періоду».