Аратта - На головну

22 грудня 2024, неділя

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовша печера на Україні носить назву «Оптимістична» і знаходиться на Поділлі - це гіпсова печера на глибині 20 м, протяжністю понад 230 км. Вхід до неї розташований поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільській області. Це найдовша гіпсова печера у світі і друга за протяжністю, - вона поступається лише Мамонтовій печері в США...
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Стара схема: спочатку штучно утворються борги, а потім - прихватизація

Економіка 4750 переглядів

Опубліковано - 30.03.2011 14:39 | Всі новини | Версія для друку

Стара схема: спочатку штучно утворються борги, а потім - прихватизація
Стара схема: спочатку штучно утворються борги, а потім - прихватизація
Борги підприємств житлово-комунального сектора майже за 20 років можуть бути списані, а цьогорічні – реструктуризовані.

Про це йдеться у законопроекті, зареєстрованому у Верховній Раді представниками Партії регіонів. Автори закону переконують, що таким чином фінансове становище цих компаній суттєво поліпшиться. Втім, на думку деяких експертів, ухвалення цього документа може стати початком приватизації підприємств теплоенергетики.

Законопроект, зареєстрований у Верховній Раді регіоналами Олександром Пеклушенком та Володимиром Олійником, передбачає списання боргів підприємств теплокомуненерго з 1999 по 2007 рік.

Йдеться про заборгованість у майже 28 мільярдів гривень. Що ж до цьогорічних боргів (а їх сума становить майже 7 мільярдів гривень), то автори законопроекту пропонують провести їхню реструктуризацію на 20 років. Законопроект не передбачає списання боргів населенню за цей період.

Ухвалення цього документа дозволить покращити фінансове становище електрогенеруючих компаній, каже Радіо Свобода один із його співавторів, регіонал Володимир Олійник.

«Нам потрібно розвантажити борги у теплогенеруючих компаніях та газопостачанні, – зазначає регіонал. – Вони утворилися в результаті того, що держава виступила регулятором з певного ціноутворення, тож з’явилися збитки, які держава повинна була перекрити. Але ці збитки вже мають трирічний термін, тож їх стягнути практично неможливо. Тому у цій частині борги потрібно списати, а іншу частину – реструктуризувати».

Сьогодні енергетичній галузі, зокрема компанії «Нафтогаз», потрібні живі кошти, щоб платити за російський газ, зазначає Радіо Свобода член парламентського комітету з ПЕК, бютівець Олександр Гудима, відтак, списання боргів ніяких проблем не вирішить.

«Це шлях у нікуди. Сьогодні спишуть, а до кінця року наростуть такі ж самі борги. Це не є стратегічно. Це є популізмом. Взяти і списати… А що робити далі? Відповіді немає», – наголошує Гудима.

Підготовка до приватизації?

Проте, на думку деяких експертів, списання боргів може стати першим кроком на шляху до приватизації підприємств ТЕК.

«Цей закон спрямований на те, щоб змінити правила гри на ринку і допомогти потенційним інвесторам взяти участь у приватизації, – говорить експерт Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. – Цей закон дозволить підприємствам житлово-комунального сектору реструктуризувати свої фінансові зобов’язання, полегшить їхній фінансовий стан і, звичайно, сприятиме розчищенню їхнього фінансово-економічного балансу. Ініціатива йде згоди, від певних фінансово-промислових груп, які хочуть взяти участь у приватизації підприємств ЖКГ» .

Між тим, минулого тижня компанія «Газ України» попередила 13 теплокомуненерго про відключення газу за борги. Загалом рівень розрахунків тепловиробників за спожитий газ сьогодні становить менше 50 відсотків.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Економіка»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

У сучасних умовах будь-яка нація, що не бажає «самознищення» чи рабського становища у світовому співтоваристві, повинна на перше місце висувати завдання інтелектуальної безпеки”
Юрій Канигін

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2024.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.