На специфічні результати української боротьби з наркоманією звернули увагу правозахисники |
Офіційні дані про смертність в Україні свідчать, щороку принаймні 80 тисяч хворих на рак страждають від сильного болю. Це не враховуючи інших пацієнтів, наприклад тих, що живуть з ВІЛ, туберкульозом або мають інші інфекції або хвороби. Всі вони періодично відчувають сильний гострий або хронічний біль.
Натомість медики допомогти таким хворим не можуть, адже процедура отримання наркотичних знеболювальних жорстка, йдеться у звіті Human Rights Watch, де досліджуються основні підходи надання паліативної допомоги в Україні.
«Немає підстав, чому люди повинні проводити останні місяці життя у муках. Сильний біль можна вгамувати. Україна тільки повинна вдосконалити закони порядку обігу наркотичних засобів», - каже старший дослідник з питань охорони здоров'я Human Rights Watch Дідерік Ломан.
Без полегшення
Міжнародна організація відзначає, що в Україна не застосовує преоральний морфін, який ВООЗ вважає одним з найнеобхідніших препаратів для невиліковних хворих. В українських лікарнях тимчасове полегшення від дії морфіну можна отримати лише через ін’єкції і вводити його потрібно щонайменше шість раз на добу.
Ліцензію на зберігання морфіну отримують лише центральні районні лікарні, куди дістатися жителям сіл здебільшого проблематично, відзначають правозахисники. Виправити ситуацію можна було б, коли в Україні була б достатня кількість хоспісів, які надають допомогу тяжкохворим. Та їх обмаль. Зараз в країні функціонує всього 9 таких стаціонарних закладів і 10 паліативних відділень на базі лікарень. Ці установи розраховані на 650 ліжок, коли мінімальна потреба – це 3000 ліжок, зауважують експерти.
Перший заступник начальника головного управління здоров’я Києва Віталій Мохорев в інтерв’ю Deutsche Welle зазначив, що реформа медичної галузі передбачає збільшення хоспісів, але коли це буде не уточнив. Натомість поки Human Rights Watch радить збільшити обсяг навчання медичних працівників у галузі знеболення.