Аратта - На головну

7 липня 2025, понеділок

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- в місті Батурин (Чернігівська область) 5 листопада 1702 року у генерального писаря Пилипа Орлика народився син Григор. Згодом вони будуть змушені покинути Україну. Пилип Орлик буде гетьманувати понад тридцять років, але більша частина його гетьманства пройде в еміграції. Григор Орлик стане визначним державним і військовим діячем Франції, генералом і довіреною особою короля Людовіка XV, отримає графський титул і велику кількість європейських нагород. В 1747 році Г.Орлик одружиться на Луїзі-Олені де Брюн де Дентельвіль і стане володарем значних земель у Франції. Під Парижем він буде мати замок. В середині ХХ ст. на землях, що колись належали Григору Орлику буде побудований міжнародний аеропорт “Орлі”...
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Студенти протестують проти нової редакції закону про вищу освіту

За право людини 4844 перегляди

Опубліковано - 25.05.2011 23:32 | Всі новини | Версія для друку

Студенти протестують проти нової редакції закону про вищу освіту
Студенти протестують проти нової редакції закону про вищу освіту
Студенти і викладачі провели мітинги у 20 містах України на знак протесту проти міністерської редакції закону про вищу освіту. Вони заявляють, що їхні попередні вимоги не врахували в документі.

До акції протесту долучилися студенти з усіх регіонів України від Луцька до Донецька та Сімферополя. Головна вимога страйкарів – не допустити прийняття проекту закону «Про вищу освіту» у редакції Міністерства освіти.

Студенти хочуть унеможливити підняття плати за навчання після підписання контракту, запровадження триступеневої системи вступу до вишів, суворих санкцій за плагіат аж до відрахування з університету, а також домогтися більшої автономії як для вишів, так і для кожного окремого студента.

«Неслухняна» влада

«Ми проводимо цю акцію, аби показати, що після останнього протесту, коли відкинули цей законопроект і створили комісію з вироблення нового, де був один представник від протестуючих студентів, наші зауваження не були прийняті», - сказавDeutsche Welle один з організаторів акції, активіст профспілки «Пряма дія» Іван Шматко. Він був одним з учасників київського мітингу, який почергово пройшов біля Адміністрації Президента та Кабінету міністрів, де вимоги студентів були передані профільному міністрові Табачнику.

У самому ж міністерстві заявляли, що для протестів підстав не бачать і запевнили, що вимоги студентів вже врахували. Шматко підтверджує, що скандальні статті справді переписали, проте зробили їх заплутаними, а це може дати підстави для вільного трактування законодавчих положень кожним окремим ректором, каже він.

П’ять-шість навчальних курсів

Викладачів у законопроекті хвилює скасування обмеження годинного навантаження за навчальний рік. У чинному законі максимальне навчальне навантаження на викладачів становить 900 годин на рік, каже викладач політології національного університету «Києво-Могилянська академія» Інна Совсун. Для порівняння на Заході ця норма складає в середньому близько 200-300 годин, додає вона: «У наявному законопроекті навіть чинна дуже висока норма знята – написано, що максимальне навантаження визначатиме Кабмін, а це означає, що коли у Кабміна немає грошей, можна заощадити і змусити викладача на ті самі гроші читати не три-чотири курси на семестр, а п’ять-шість».

Тим часом у законопроекту знайшлися і прибічники – декілька десятків студентів, які стояли спиною до будівлі президентської канцелярії по інший бік міліцейської загорожі. Та більшість з них не змогли конкретно пояснити мету свого перебування там, запевнивши лише, що усіляко підтримують курс освітніх реформ, пропонований владою.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «За право людини»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Від Трипілля українці як солідаристи тяжіють до кооперативної співпраці, але у 1929 році більшовики перетворили на колгоспи та радгоспи численні сільськогосподарські товариства, машинові товариства, товариства спільного оброблення землі, тощо...”
Юрій Липа

 
Реклама на порталі
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.