Кремль від слів перейшов до “стимуляції споконвічної дружби” |
Ці заходи торкатимуться сталевих (діаметром до 820 міліметрів) і нержавіючих труб з України, а також поліамідної технічної нитки (скловолокно), столового начиння, машинобудівних кріплень і кріпильних виробів, пише Комерсант-Україна.
"В основному ці заходи були введені в Росії. Тепер їх дія буде поширена на Білорусь і Казахстан. Єдине виключення - скловолокно, це білоруська ініціатива", - розповіло джерело в Мінекономіки.
Фактично українська продукція тепер буде витіснена з ринків Казахстану і Білорусі, упевнені експерти.
На думку заступника керівника департаменту з питань гірничо-металургійного комплексу "Держзовнінформа" В'ячеслав Попов, введенням мита на українські товари скористаються російські конкуренти, які отримають можливість наростити свою присутність в Казахстані і Білорусії.
Програють від введення цих заходів і споживачі, вважає керівник аналітичного департаменту ГІК Concorde Capital Андрій Герус: "Як показує практика, введення антидемпінгових або спеціальних заходів призводить до пропорційного підвищення цін на продукцію".
На думку глави підкомітету Верховної ради з питань міжнародної економічної політики Олексія Плотнікова, цими діями МС проти України не обмежаться. За його словами, до 1 липня (початок дії МС) будуть здійснені нові кроки, які можна назвати недружніми до країн, що не входять в союз.
У Мінекономіки позицію з цього питання ще не сформували. Але, за словами уповноваженого Кабінету міністрів по співпраці з РФ, країнами СНД і ЕврАзЄС Валерія Мунтіяна, це питання обговорюватиметься в ході зустрічі прем'єр-міністрів України і Росії 7 червня.
"Зараз в Митному союзі обговорюється багато ініціатив. Але ніяких рішень до 7 червня прийнято не буде, а на двосторонній зустрічі, можливо, знайдеться компроміс", - пояснив він.
Річ у тому, що для набуття чинності рішення МС уряди Росії, Білорусі і Казахстану повинні ще укласти відповідні міжнародні угоди з Україною, розширивши на усю територію МС сферу дії Угоди про регулювання постачань деяких видів сталевих труб, підписаним МЭРТ РФ і Мінекономіки України.
У свою чергу Україна може застосувати санкції у відповідь до членів союзу, говорить Олексій Плотніков.
"Адже ми теж можемо розповсюдити дію захисних заходів відносно продукції однієї з країн Митного союзу на усю організацію. Думаю, у результаті ми будемо вимушені сісти за стіл переговорів і домовлятися про відміну частини обмежень", - вважає він.
Жорсткі заходи проти українського експорту є відповіддю на небажання України вступати в Митний союз, упевнені експерти.
Як повідомлялося, нещодавно договір про зону вільної торгівлі у рамках СНД, який вважався дуже вигідним для України, заблокували представники Узбекистану. Експерти упевнені, що відмова від підписання була пролобійована Росією, яка, таким чином, відреагувала на рішення Києва про вибір європейського вектору економічної інтеграції.
Нагадаємо, що 19 травня Рада, прийнявши поставнову про відносини України з ЄС, поставила крапку в дискусії про вступ України до Митного союзу. Євроінтеграція була визначена одним із головних зовнішньополітичних пріоритетів України. А Митний союз і, наприклад, зона вільної торгівлі з ЄС - несумісні.