Аратта - На головну

22 травня 2025, четвер

 

Актуально
Музей «Аратта»
Невідома Аратта
Українські фільми
Українські мультфільми
Хто ти?
  Аратта у Facebook Аратта в YouTube Версія для мобільних пристроїв RSS
Чи знаєте Ви, що:
- найдовший духовий музичний інструмент в світі - це трембіта, — конічна дерев’яна труба без бокових отворів. ЇЇ довжина може досягати чотирьох метрів. Діапазон трембіти — дві з половиною октави. Її звуки чутно більш ніж за десять кілометрів. Цей традиційний для жителів українських Карпат інструмент і досі використовується. Трембітарі сповіщають горян про важливі події. Якщо Ви включите до програми своєї подорожі один з фестивалів краю, то обов’язково познайомитеся з незвичайним інструментом.
Курс валюти:
 урси валют в банках  иЇва
 урси валют в обм≥нниках  иЇва
 урси валют в рег≥онах ”крањни

Погода в Україні:

Наш банер

Наш банер


Для молоді совок - не прикольно

Громадська думка 6660 переглядів

Опубліковано - 7.06.2011 11:32 | Всі новини | Версія для друку

Для молоді совок - не прикольно
Для молоді совок - не прикольно
90% українських студентів знають іноземну мову, половина хотіла б навчатися у Великій Британії.

Про це свідчать підсумки річної програми міжнародних соціологічних досліджень «Студенти – образ майбутнього», проведених Інститутом Горшеніна в Україні, Росії, Казахстані та Польщі.

Зокрема, українські студенти знають російську (94,8%), англійську (86,0%) і німецьку (23,7%), а також польську (13,4%) і французьку (11,9%). Росіяни в більшості своїй володіють англійською (83,6%), німецькою (16,0%) та французькою (8,2%). Польща – явний англомовний лідер (93,1%), на другому місці тут – німецька мова (62,7%), на третьому – російський (27,2%). У Казахстані першість теж належить англійській мові (64,3%), 13,9% молодих людей освоїли інші іноземні мови, кожен десятий (10,9%) ніякою іноземною мовою не володіє, а німецькою і французькою казахські студенти володіють порівну – по 7,9% респондентів.

Відповідаючи на запитання, в якій із країн студенти хотіли б навчатися, українці віддали безперечне лідерство Великій Британії (45,9%), відводячи друге місце США (23,8%), а третє – рідній країні (15,5%). Більше чверті росіян (27,7%) віддали перевагу вітчизняній освіті, майже кожен п'ятий (19,9%) вчився б у Казахстані, а 18,2% студентів – у Великій Британії. Більшість студентів із Казахстану також хочуть навчатися у Великій Британії (41,8%), більше чверті студентів віддали б перевагу США (26,4%), а 12,5% назвали інші країни. У Польщі студенти віддали перевагу вітчизняним вишам - близько третини респондентів (34,1%), на другому місці Велика Британія (32,4%), на третьому США (19,8%).

Коментуючи результати дослідження, директор Інституту соціології освіти Російської Академії освіти Владимир Собкін визнав достатньо позитивним той факт, що сучасна молодь у своїй більшості володіє іноземними мовами. «Цілком природно, що англійська мова – мова міжнародного спілкування, і тут це очевидно виявилося, особливо серед українців і росіян. Ще залишилася в Польщі чверть тих, хто володіє російською мовою, і це мені, як росіянину, важливо відзначити. Не остаточно розірвалося те, що називалося «соцтабором», і тут є момент, що стосується можливості оцінювати російську мову як мову міжнаціонального спілкування на просторі колишнього Радянського Союзу. Це ж ми не літніх людей опитуємо, а студентів, у яких відбулася соціалізація після розпаду СРСР. Це високий відсоток, що дозволяє оцінювати позитивні перспективи російської мови як можливої в міжнародному спілкуванні», - сказав він.

Собкін також зазначив, що сучасні студенти мають достатньо високі очікування від освіти в іншій державі.

Міжнародне соціологічне дослідження «Студенти – образ майбутнього» проводилося Інститутом Горшеніна з жовтня 2010 року по березень 2011 року. Всього за випадковою вибіркою було опитано 5 тис. 155 студентів у 22 вищих навчальних закладах чотирьох країн: України, Росії, Польщі, Казахстану.
Share/Bookmark
 
Більше новин за темою «Громадська думка»:
Більше тем:

Останні новини:

Популярні статті:
 
 

Рабом є лише той, кого НЕ печуть кайдани”
Павло ШТЕПА

 
 

 

 

 

© АРАТТА. Український національний портал. 2006-2025.
При передруці інформації, посилання на aratta-ukraine.com обов`язкове.