Актуально
4988 переглядів
 |
Зонд Кассіні виявив у надрах супутника Сатурна океан із солоною водою |
Про це пишуть американські та німецькі вчені у статті, опублікованій у четвер у журналі Nature.
Вчені зазначають, що у 2005 році Кассіні виявив на Енцеладі струмені із частинок водяного льоду і пари, які викидаються в космічний простір із паралельних тріщин поблизу південного полюса - так званих “тигрових смуг”.
Це відкриття поставило перед ученими питання про джерело цього пару і льоду. Вчені розглядали ряд гіпотез, згідно з однією із них, під поверхнею Енцелада знаходиться океан із солоною водою, інші дослідники вважали, що струмені формуються за рахунок сухих джерел.
У 2009 році вчені з допомогою Кассіні досліджували одне з кілець Сатурна - кільце E, утворене частинками льоду, викинутими Енцеладом. Тоді вийшло встановити хімічний склад цього льоду, проте встановити тип джерела не вдалося.
Тепер вчені проаналізували відносно свіжі частки льоду, спіймані Кассіні під час трьох зближень із Енцеладом у 2008 і 2009 роках. Як виявилося, поблизу Енцелада переважають відносно великі частки льоду, причому майже 90% часток за складом схожі на океанську воду і містять велику кількість солей, а також калію і натрію. Однак колишні дослідження кільця E показували, що солі в його частинках майже немає.
"Хоча колишні спостереження Кассіні допускали різні механізми утворення крижаних викидів, нові дані виключають або сильно обмежують сухі моделі і вказують на існування резервуара солоної води із великою поверхнею випаровування, яка служить джерелом майже всієї речовини у викидах", - сказано у статті.
Коли вода замерзає, сіль поступово виходить із неї, залишаючи прісний лід. Солоний лід міг утворитися лише під час замерзання солоної води, всі інші механізми, наприклад безпосереднє випаровування льоду, давали б лише прісний лід.
"Не існує правдоподібного механізму, який би дозволив створити стійкий потік багатих сіллю крижаних зерен, за винятком солоної води під поверхнею Енцелада", - зазначає провідний автор статті Франк Постберг із німецького університету Гейдельберга.
Нові дані свідчать про те, що океан на Енцеладі розміщений між кам'яним ядром супутника і його крижаною поверхнею, можливо, на глибині близько 80 кілометрів під поверхнею. Ця вода вимиває солі із кам'яного ядра і піднімається ближче до поверхні, де накопичується.
Коли у крижаній кірці Енцелада виникають тріщини, тиск у підповерхневих резервуарах різко падає, і вода починає швидко випаровуватися і викидатися у космос, де замерзає. Крижані пробки врешті-решт "затикають" тріщини і випаровування зупиняється до появи нової тріщини.
"Це відкриття - важливе нове свідоцтво, яке вказує, що умови, сприятливі для появи життя, можуть бути на супутниках планет-газових гігантів", - зазначає Ніколас Альтобеллі, співробітник групи Кассіні у Європейському космічному агентстві.
Більше новин за темою «У світі науки»:
