Папуги дають своїм пташенятам імена, які використовують усе життя |
Експеримент проводився за допомогою зеленохвостих горобиних папужок Forpus passerinus, що гніздяться в опорах огорожі у Венесуелі. 1987 року вчені помістили в порожнисті стовпи штучні гнізда, обладнані великою кількістю відео- й аудіоапаратури. У дикій природі F. passerinus зазвичай мешкають дуже високо у порожніх стовбурах дерев, тому незвичайна венесуельська колонія папужок є частим предметом дослідження.
Науковці поспостерігали, що папуги видають багато звуків і можуть так само, як люди, вивчати їхні нові поєднання протягом усього життя. Тому ці птахи є зручним об'єктом для вивчення мови. Автори нової роботи спостерігали за 20 парами папужок, у яких вилупилися пташенята. Дослідникам було відомо, що птахи відгукуються на певну комбінацію звуків, унікальну для кожного папужки - своєрідний аналог імені.
У 12 парах вчені перемішали кладки, і врешті пташенят виховували не їхні біологічні батьки. Решта 8 пар були контрольними. Ідея вчених полягала в тому, що, коли унікальна комбінація звуків має перш за все генетичну природу, то імена папужок будуть нагадувати звуки, що видаються їхніми біологічними батьками, незалежно від того, виховували вони своїх пташенят чи ні. Якщо ж імена пташенятам дають дорослі, що виховують їх, то вони не будуть схожі на крики біологічних батьків.
Виявилося, що комбінація звуків, з якою себе ідентифікували пташенята, була злегка зміненою комбінацією, яку часто використовували птахи, котрі виховували новонароджених F. passerinus. Тобто саме мова опікунів служила матрицею для вибору пташенятами свого імені, незалежно від того, були "опікуни" справжніми батьками чи ні.