Ультрас ФК “Динамо” опублікували заяву за фактом гучної бійки |
На своєму сайті ультрас київського Динамо вирішили детально прояснити ситуацію щодо своїх відносин зі службами охорони порядку на стадіоні ім. В. Лобановського.
Публікуємо текст заяви повністю.
Останнім часом слова "стюарди" і "Динамо" стали однозначно асоціюватися з проблемами, часом навіть досить серйозними. Хоча чому тільки останнім часом?
Адже ще рік тому, на зустрічі з керівництвом клубу представники ультрас Динамо попросили прибрати з їх секторів стюардів, оскільки дії стюардів постійно призводили до зіткнень і бійок на секторах та біля них. Маса відео на цю тему є в інтернеті.
Керівництво клубу пішло назустріч фанатам, і стюардів прибрали. Але, як це буває часто, все хороше рано чи пізно закінчується, і на матчі минулого сезону проти Арсеналу, невідомим (досі) працівником клубу була порушена ця домовленість між ультрас і президентом - і на секторах Динамо знову з'явилися люди в салатових манишках.
І знову поява стюардів на секторах призвела до бійки (пізніше цей випадок назвали літаючими стюардами), ЗМІ спробували звинуватити у всьому ультрас, а офіційні структури навіть намагалися дискваліфікувати стадіон.
Але на жаль, той випадок виявився не першим і не останнім в довгій історії стюардингу на Динамо. Багато хто пам'ятає недавній товариський матч збірних України та Італії, коли стюарди відверто стояли осторонь в той момент, коли молодчики в масках стрибали на бігові доріжки, палили там шарфи і всіляко провокували інших уболівальників. На щастя, на трибунах Динамо маска аж ніяк не є захистом від правосуддя - в тому випадку роз'яснювальну роботу з такими клоунами в масках провели прямо на трибуні фанати Динамо.
Вже в цьому сезоні, з матчу в матч, після закінчення гри Динамо на поле вибігають незрозумілі персонажі, випрошують футболки у гравців. І вибігають аж ніяк не з секторів ультрас.
Стюарди, як правило, не здатні їх зупинити, хоча вторгнення в ігрову зону - серйозне порушення безпеки, - сьогодні людина біжить за футболкою, а завтра може і ножем штрикнути гравця, який чимось не сподобався. Та й випадок на весняному матчі проти Браги, коли легендарний Парамон після матчу ногою копнув суддю, теж всі пам'ятають.
І в цих випадках виховання колекціонерів футболок взяли на себе фанати. На матчі проти Карпат такий колекціонер, необачно підбігши до трибуни ультрас, не тільки залишився без трофейної майки Вукоєвича, але й отримав кілька хороших стусанів у подарунок.
На жаль, на матчі з Карпатами це був не найгірший інцидент. Незважаючи на присутність стюардів в безпосередній близькості від гостьового сектора, невідомий чоловік (є інформація, що він має відношення до служби безпеки Динамо) спробував зірвати один з прапорів гостей.
І знову стюарди байдуже спостерігали за його діями. І знову зупиняти це правопорушення (спроба привласнення або псування чужого майна) довелося фанатам, цього разу Динамо і Карпат. Діяли вони, на відміну від стюардів, швидко і ефективно (мабуть, навіть занадто). Але тільки завдяки їхнім діям вдалося уникнути гіршого - масової бійки фанатів, які намагаються зберегти свій прапор, або можливого падіння з висоти в кілька метрів львів'янина, який намагався утримати прапор з повислою на ньому людиною далеко не найбільш худої статури.
Так що ж відбувається з безпекою на домашніх матчах Динамо? Чому стільки інцидентів? Відповідь на поверхні - на стадіоні Динамо стюардів, просто кажучи, немає.
Є переодягнені в цивільне та зелені манишки співробітники міліції із службовими собаками, які чергують за воротами. Є молоді люди (курсанти училищ МВС), що знаходяться в таких же манишках на трибунах і біля них. Свого часу, як стюарди підробляли (так, за таку роботу навіть платять гроші!) співробітники спецпідрозділу Беркут, а також спортсмени з клубу Рукоб.
Але ніхто з перерахованих стюардів таким і не є. Адже стюард - це в першу чергу помічник вболівальника, який повинен всіляко допомагати йому на стадіоні. Підказати (і показати), де знаходиться його місце, як пройти в туалет, де на стадіоні медпункт, сказати, чи працює верхній вихід в Маріїнський парк, і де на стадіоні можна випити кави.
Стюард повинен вміти ввічливо спілкуватися, знати кілька мов (хоча б на базовому рівні - адже до нас приїжджають і гості з-за кордону), вміти безконфліктно вирішувати спори, вміти діяти і в критичних ситуаціях - паніка, тиснява і т.д.
У цивільній авіації стюардів відбирають і ретельно готують, адже саме вони - це обличчя авіакомпанії. На жаль, в нашому клубі кому вигідно, щоб його обличчя було ось таким - незрозумілі люди в манишках, які намагаються забезпечувати безпеку тисяч уболівальників.
І це в той час, коли вся Європа забезпечує безпеку на стадіонах силами стюардів, а не поліції. Адже менш ніж через рік наше місто прийматиме Євро, на матчах якого, за вимогами УЄФА, і за заявами організаторів, в чаші стадіону будуть перебувати виключно стюарди. І що ми побачимо тоді? Знову - бійки стюардів і вболівальників, що вибігали на поле за футболкою Шеви, або іншої зірки колекціонерів, спроби зірвати банери і прапори?
Удвічі розчаровує той факт, що в той час, коли стюардинг на Динамо знаходиться на рівні минулого століття, заступник начальника з безпеки на стадіоні, пан Ржечицький, займається тим, що організує роботу чергового (вже другого) офіційного фан-клубу на 11-му секторі .
Більш ніж дивна ситуація. Та й керівник департаменту по роботі зі ЗМІ та вболівальниками, пан Несенюк, на адресу якого останнім часом лунає чимало критики, теж закриває очі на цю проблему. Але чи надовго вистачить сил і терпіння ультрас, щоб наводити порядок на секторах своїми силами?
Так, ці хлопці займаються спортом, деякі мають досвід роботи в охоронних структурах, але все ж вони приходять на стадіон відпочити і повболівати за улюблений клуб, а не в черговий раз виконувати безкоштовно (і ефективно) роботу стюардів.
З недавніх пір засоби масової інформації створюють образ фанатів-маніяків-убивць, які ламають шиї стюардам і їдять маленьких дітей. Заголовки преси просто шокують - як своїми лексичними зворотами, так і відвертою брехнею.
За принципом пропаганди Геббельса - чим нахабніша брехня, тим легше в неї вірять - деякі журналісти безкарно поливають брудом фанатів “Динамо” та інших українських клубів. Сенс такої пропаганди зрозумілий - наші служби з охорони правопорядку не готові до проведення Євро, і заздалегідь створюють міф про ультрас - жах українських стадіонів, щоб, як і у випадку з матчем Динамо - Карпати, перекласти відповідальність з себе на фанатів - подивіться - вони побили чоловіка!
Про те, що це ця людина далеко не стюард, і сам порушував правила поведінки на стадіоні і провокував заворушення, ніхто не говорить. На жаль, окремим працівникам клубу Динамо та преси дуже хочеться всі свої помилки і недоробки перевести на диких фанатів. Імена цих людей відомі, вони вже згадувалися вище, і, схоже, ще не раз прозвучать. Скільки ж нам ще доведеться звертати увагу керівництва на їхній непрофесіоналізм?