Толерантності у суспільстві не буде, якщо влада не змінить ставлення до громадян |
Стратегію розроблено на виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму між Україною та Європейським союзом. Запропонований документ фактично визначатиме сутність державної політики у сфері протидії проявам расизму, розпалювання релігійної та етнічної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, йдеться у міністерських поясненнях.
Дати визначення
Проектом стратегії передбачено, що на законодавчому рівні держава має дати чітке визначення, а що таке «дискримінація», прописати її форми –«пряма дискримінація», «непряма», «дискримінаційне ставлення»; визначити повноваження державних органів, які боротимуться з цим явищем, запровадити постійний моніторинг ситуації, посилити відповідальність за такого виду порушення.
У міністерстві переконані, що стратегія дозволить зменшити кількість правопорушень, вчинених на грунті нетерпимості до особи. Норми стратегії не матимуть прямої дії, зазначають розробники, а відтак і не вимагатимуть конкретного фінансування.
Декларативний документ?
«Про жодну державну стратегію щодо боротьби з проявами дискримінації сьогодні говорити немає змісту, допоки не буде змінено державну філософію. Нині вона спрямована на політичні переслідування, зловживання правом на арешт, побиття міліцією, обмеження доступу до пенітенціарних установ і інше», - зауважив в інтерв’ю Deutsche Welle координатор програм Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
Звичайно, стратегія – це добрий намір, каже правозахисник, але за даних умов, вона схожа швидше на декларацію, як і багато інших документів, такий собі звіт перед міжнародними інституціями. «Бо як можна сподіватися на формування терпимості у суспільстві однієї особи до іншої, якщо сама державна машина нетерпима до своїх громадян», - каже Діденко. І додає: громадські організації не бачать нині реальних кроків держави до співпраці.
Проект обговорюватимуть впродовж місяця,