Україна визнала проблему катувань і що далі? Влада не робить нічого |
Така думка прозвучала на прес-конференції Amnesty International в Києві.
“Цього року генеральний прокурор та міністр внутрішніх справ визнали, що є проблема катувань і жорстокого ставлення в Україні. Це величезний крок вперед з того часу, як ми опублікували перший звіт про катування в Україні у 2005 році”, - підкреслила дослідниця Міжнародної правозахисної організації Amnesty International по Україні Хеза МакГілл.
Експерт зауважила, що зараз перед українською владою постає новий виклик: перейти від визнання проблеми до прийняття ефективних заходів для вирішення цієї проблеми. “Існуюча система розгляду скарг на дії міліції не працює”, – констатувала вона і назвала мешканців України заручниками системи.
“Кожен новий уряд обіцяв вирішити цю проблему і ніхто з них не дотримав обіцянки”, – підкреслила Х.МакГілл.
Вона також зазначила, що держава несе особливу відповідальність за затриманих. І у випадку їхньої смерті на державу лягає тягар – довести свою непричетність. Х.МакГілл переконана, що держава повинна відшкодовувати страждання родичів загиблих.
“Часто трапляються випадки, коли міліція, посилаючись на Кодекс про адміністративні правопорушення, затримує людей, щоб таким чином виграти час і силою вибити заяву, яку можна було б тлумачити як зізнання у скоєнні більш тяжкого злочину”, – підкреслила експерт.
Також, за словами Х.МакГілл, їхнє дослідження показало, що співробітники міліції не оформляють протоколи про затримання по багатьом справам. Вона переконана, що єдиний спосіб припинити протиправні дії правоохоронців - гарантувати, що кожен співробітник міліції, який скоює злочини, буде притягнутий до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності.
“Ми зафіксували культуру всередині Міністерства внутрішніх справ, яка заохочує такі порушення і характеризується високим рівнем корупції та вадами критеріїв оцінки роботи міліції”, – констатувала Х.МакГілл.
Однією з головних проблем у цій справі вона називає відсутність відповідної реакції на скарги на протиправні дії співробітників міліції та відсутність відповідних розслідувань. “Прокурори, які тісно співпрацюють з міліцією, розглядаючи кримінальні справи, неохоче розслідують скарги проти своїх колег”, - пояснила експерт.
У свою чергу заступник директора програм по Європі та Центральній Азії Amnesty International Джон ДАЛХУСЕН зазначив, що катування та жорстоке поводження співробітників міліції в Україні не обмежується лише поодинокими випадками.
“Декілька днів тому міністр МОГИЛЬОВ публічно звернувся до міжнародної організації Amnesty International з проханням пояснити, чому правоохоронці б’ють та катують людей, обіцяючи, що якщо ми зможемо це зробити, - він стане на коліна” – повідомив Дж.Далхусен.
Він зазначив, що йому шкода, але цю обіцянку перевірити не вдалося, тому що напередодні міністр внутрішніх справ України Анатолій МОГИЛЬОВ був зайнятий. “Відповідь проста і він її знає: в більшості випадків це просто тому, що вони можуть бити і катувати людей”, – зазначив Дж.Далхусен.
Представник правозахисної організації зауважив, що працівники правоохоронних органів знають, що залишаться без покарання за свої протиправні дії. Серед інших причин такого стану в правоохоронних органах України експерт називає недофінансування, корупцію, а також суттєвий наголос на ролі зізнання.
Експерти Amnesty International рекомендують українській владі створити незалежний від МВС та прокуратури орган, який займатиметься розслідуванням скарг на співробітників міліції. Amnesty International підкреслює, що жертви жорстокого ставлення міліції не мають переслідуватися або залякуватися за спроби скаржитися на катування. А співробітники міліції, відносно яких проводяться розслідування, мають бути відсторонені від виконання своїх обов’язків.