Актуально
5729 переглядів
 |
Паспортизація обміну валют: хто виграв, хто втратив |
Про це заявив президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко. Натомість в НБУ кажуть, що таким чином держава наводить лад на валютному ринку, а протестують проти змін лише ті, хто раніше наживався на незаконних операціях із доларом.
Національний банк України дещо спростив ухвалені 23 вересня правила обміну валют. Тепер пересічний українець може продати долари чи євро, лише показавши паспорт чи інше посвідчення особи. Щоб купити іноземну валюту – паспорт є обов’язковим, а банківські працівники мають його скопіювати та увести дані до комп’ютера.
Через нові вимоги до операцій з іноземними валютами, за останній місяць українці стали удвічі рідше обмінювати гроші, а українські банки втратили левову частку прибутків від обміну валют, заявив Президент асоціації українських банків Олександр Сугоняко.
«Нам розповідають, що це – боротьба з корупцією. Насправді це абсолютно безсенсова робота, але на неї треба витрачати час щоб обмежити кількість людей, як здатні купити чи продати валюту, – каже він. – Яку частину займають дрібні угоди з купівлі валют? Не більше 30 відсотків. Замість того, щоб шукати корупціонерів, які крутять мільйонами та сотнями мільйонів доларів – пресують українських громадян, збираючи на них, по суті, досьє».
Олександр Сугоняко вважає, що своїми діями НБУ підірвав довіру українців до банківської системи та до держави. І констатує, що для великих покупців валюти порядок не змінився, а відтак вони тепер зможуть купувати більшу частку доларів, ніж прості громадяни.
Він наводить приклад того, як чотири невеличкі банки за останній рік проводили валютні операції обсягом понад 15 відсотків від їхнього загального обсягу в Україні, окремим особам вони продавали понад мільйон доларів на день. Однак жодного антикорупційного розслідування щодо них не відбулося, резюмує банкір.
В НБУ кажуть, що навели лад
Зі свого боку, директор департаменту управління валютним резервом Нацбанку України Олександр Дубихвіст зазначає, що нові правила навели лад на валютному ринку.
«З початку місяця обсяги купівлі готівкової валюти удвічі впали. На нашу думку – ми відкинули ту валюту, яку купували не для потреб населення. З іншого боку, обсяги продажу валют не зменшилися», – пояснює представник НБУ.
Він запевняє, що порядок обміну валют змінили, щоб виконати декрет 1993 року, який передбачає суворіший контроль за валютним ринком, зокрема – встановлення того, чи є покупець валюти громадянином України.
Ксерокопії паспортів – як спроба не випускати долар і прояв паніки
Думки фахівців щодо «паспортизації» обміну валют розділилися. Так, голова правління «Укрсоцбанку» Борис Тимонькін вважає, що цей крок є важливим для детінізації економіки. А експерт корпорації «Гардарика» Костянтин Матвієнко вбачає в цьому нововведенні спробу зупинити залучення банками тіньових коштів через процедуру обміну валют, а також – зменшити відтік валюти з України, і так втримати курс гривні. Проте адміністративний важіль, який для цього використали – свідчить про паніку НБУ.
Зі свого боку, колишній міністр фінансів, економіст Віктор Пинзеник не бачить в паспортизації обмінних операцій жодної логіки, лише – шкоду.
«Хоч вбийте мене – не можу зрозуміти. Для чого паспорт при обміні валюти? Давайте ще автобіографію змусимо писати, просто в обміннику! Гарантую, покупців та продавців там не буде. Але це не означає, що попит на валюту десь дівся, ми просто відтіснили його в тінь. Валютний ринок України був одним із найкращих у Європі. Не треба туди лізти. Єдине, чого там бракує – довіри», – наголосив Пинзеник.
За статистикою Нацбанку, щомісяця українці продають іноземну валюту на суму понад 2 мільярди доларів, купують приблизно на 3 мільярди. Тоді як за останній місяць громадяни України купили лише півтора мільярди доларів. У перші дні реформи денний обсяг купівлі долара США знижувався вчетверо.
Більше новин за темою «Економіка»:
