Актуально
5383 перегляди
 |
Україна - ЄС: що гальмує “амбітну мету” Президента Януковича? |
Про це йдеться в новому дослідженні.
Міжнародний фонд "Відродження" склав "Індекс європейської інтеграції країн Східного партнерства" за підсумками опитування понад 30 експертів з України, Білорусі, Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії, а також з держав ЄС. Відповідаючи на більш ніж 400 питань упорядників Індексу, експерти досліджували глибину та інтенсивність зв'язків цих країн з Євросоюзом, внутрішні перетворення в країнах Східного партнерства та законодавче й інституційне забезпечення євроінтеграції.
Один з парадоксів, який відзначили опитані експерти, полягає в появі значного розриву між високим рівнем економічної інтеграції України з ЄС та досить низьким рівнем розвитку її ринкової економіки та бізнес-клімату. І це на тлі того, що, як зазначила директор Європейської програми фонду "Відродження" Ірина Солоненко, "Україна завершила переговори щодо зони вільної торгівлі, тоді як Молдова лише має розпочати такі переговори". Солоненко додала, що Молдова та Грузія намагаються запроваджувати зміни, незважаючи на те, що вони не мають тієї підтримки з боку ЄС, яку має Україна.
Тривога опозиції
Оцінюючи результати експертного опитування, голова парламентського комітету з євроінтеграції, представник фракції «Наша Україна - Народна самооборона» Борис Тарасюк сказав, що в нього викликає сумнів те, що за розвитком демократії Україна посідає друге місце серед країн Східного партнерства після Молдови. "На мою думку, рівень демократії в Україні демонструє значне відставання від тих стандартів, які були запроваджені після помаранчевої революції", – сказав Тарасюк. За його словами, "торги" нинішньої влади з Брюсселем щодо угоди про асоціацію та відносини з ЄС загалом "не можуть не викликати тривоги".
Водночас, на думку колишнього віце-прем'єра з євроінтеграції, заступника голови партії «Батьківщина», Григорія Немирі, причиною розриву між високим рівнем економічної інтеграції з ЄС та низьким рівнем розвитку ринкової економіки всередині України є насамперед корупція. За його словами, Україна ще зберігає шанси на відновлення лідируючої позиції, якщо будуть звільнені з-під варти та реабілітовані лідери опозиції, запроваджена "реальна, а не спотворена судова реформа" та ухвалений виборчий кодекс.
Потрібні зміни
Україна й досі не відбулася як ефективна держава, сказав директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. "Ми можемо написати прекрасні закони, але якщо нема кому їх виконувати, то система провисає, і самі по собі гарні закони в такій державі не працюють", – зазначив економіст. Він також нагадав про нерівні умови ведення бізнесу, "не лише для українців, а й для європейських бізнесменів". Але проблемою номер один Бураковський назвав неефективне використання бюджетних коштів. Без її вирішення економіст не бачить можливостей фінансування реформ та просування євроінтеграції.
Україна залишається відокремленою від Європи через брак комунікації та мовний бар'єр, наголосила зі свого боку представниця Національного інституту стратегічних досліджень Наталя Пелагеша. За її словами, до 80 відсотків громадян в країнах Центральної Європи говорять англійською мовою, тоді як в Україні її знають менш як півтора відсотки. Дослідниця впевнена, що наразі ще жодного офіційного документа ЄС не було перекладено українською. "ЄС витрачає на кожного європейця близько трьох євро щороку на подолання мовно-комунікативного бар'єру, а в Україні цього нема, і люди просто не мають доступу до інформації", – сказала Пелагеша.
Більше новин за темою «Світ навколо нас»:
