Актуально
7581 перегляд
 |
За рівнем економічних свобод Україна найгірша в Європі |
Із оцінкою в 46,1 бала вона потрапила до групи країн із репресивною економікою. Нинішній показник трохи ліпший, ніж минулого року, але гірший, ніж навіть у сусідніх Росії та Білорусі, які отримали 144-е і 153-є місця. Тим часом українські підприємці розходяться у своїх оцінках економічних свобод та у визначенні причин їхнього обмеження. Це може залежати від розміру бізнесу та наближеності його власника до влади, припускають експерти.
За міжнародним рейтингом економічних свобод, який експерти готують понад 10 років, Україна опинилася серед держав із найгіршими умовами для розвитку економіки. В країні, відзначають фахівці Heritage Foundation та ділової газети Wall Street Journal, економічні свободи нерівномірно розподілені та часто порушуються.
Натомість власник акцій великої промислової групи, депутат від Партії регіонів Валентин Ландик бачить проблему у зовнішніх факторах.
Хто мені зважає поїхати, продати? Я не можу сказати, що мені хтось заважає і не дає продавати. Все падає, купівельна спроможність населення падає. Але ж вона падає не тільки в Україні. Вона падає й в Європі, причому серйозно падає. Я у Європі сідаю підписувати контракт – вони прогнозують 15 відсотків падіння продажів по Європі. Якщо криза йде у всьому світі, то чому ж вона має минути Україну?» – каже Ландик.
Маса законів, за якими можна штрафувати і закривати – підприємець
У звіті Heritage Foundation йдеться про те, що серед вад української економіки – зокрема, недостатня захищеність приватної власності. З цим згоден і власник торговельного підприємства у Запоріжжі, який у розмові з Радіо Свобода просив не називати його ім’я.
«В останні рік-два виникло таке питання, як упевненість у завтрашньому дні. Упевненості немає через те, що маленький бізнес обкрадається владою. Ухвалюється маса законів, які один одному суперечать, але за якими можна штрафувати, закривати і не давати працювати. Можна просто закривати бізнес і йти найматися працювати за копійки на великому підприємстві», – зауважив підприємець.
Інший підприємець, власник магазину одягу у Києві, який також побажав залишитися неназваним, погоджується з західними фахівцями в тому, що темпи вдосконалення нормативної бази, оголошеної українською владою, залишаються млявими.
«Наша проблема у дебільному законодавстві, яке лише створює ускладнення. До прикладу: я працюю за єдиним податком, раніше я сплачував в одному місці одним платежем. Тепер я змушений робити кілька платежів. З’явився також закон «Про захист персональних даних», який написаний так, що нічого зрозуміти не можна», – скаржиться підприємець.
Усі матеріальні блага створює саме бізнес, сплачуючи податки – Гіршфельд
В умовах, коли влада лише намагається взяти з бізнесу, до України не хочуть йти інвестори, зазначив у коментарі для Радіо Свобода президент однієї з найбільших в країні індустріальних груп, голова Ради організацій працедавців Харківської області Анатолій Гіршфельд.
«Існують проблеми з розмитненням вантажів, зі вчасним поверненням ПДВ, тому потенційні інвестори, коли їх опитують, це враховують, і, відповідно, формується негативний рейтинг. Останні уряди не додали Україні конкурентних переваг. Вони вирішували одномоментні питання: виплату зарплат бюджетникам, пенсій, інші соціальні питання. Вони вважають, що бізнес це якось переживе, пристосується. Водночас вони забувають, що усі матеріальні блага створює саме бізнес, сплачуючи податки», – нагадав Гіршфельд.
Регуляторна реформа перебуває у початковому стані – Жаліло
Крім того, на стан економічних свобод в Україні впливають й інші чинники, зазначив у коментарі для Радіо Свобода експерт Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
«Регуляторна реформа перебуває у початковому стані. Деяких з процедур виявляється, навпаки, більше, ніж досі, тому що немає механізмів. Другий момент – це те, що ми усі знаємо, це високий рівень корупції. І третій момент: Україна перебуває на етапі, коли потрібно впорядковувати значну частину тієї діяльності, яка раніше проводилася неконтрольовано. Це і запровадження більш чітких вимог щодо безпеки до надання послуг, щодо організованості тих чи інших видів бізнесу, щодо необхідності сплати податків з тих чи інших видів доходів. Таке впорядкування теж сприймається бізнесом як обмеження економічних свобод», – зауважив Жаліло.
Представники української влади раніше не раз заявляли, що поліпшення ділового клімату є одним із пріоритетів уряду. Серед обіцяних реформ – і спрощення регуляторної політики, і зниження фіскального тиску, а також подолання корупції та підвищення рівня незалежності судової системи. Водночас напередодні на засіданні Комітету з економічних реформ Президент Віктор Янукович висловив незадоволення тим, як просуваються перетворення.
Більше новин за темою «Економіка»:
