Справа Гонгадзе. Влада знову грає в старі ігри |
Суд над Олексієм Пукачем має відновитися 19 січня, після багатоденної перерви. Вона знадобилася для оформлення допусків до державної таємниці новим учасникам процесу з боку ще одного потерпілого журналіста - Олексія Подольського. В п'ятницю очікується розгляд апеляційним судом скарги адвоката Мирослави Гонгадзе на постанову Печерського райсуду з припинення справи щодо екс-президента Леоніда Кучми.
Журналістські правозахисні організації незадоволені тим, що процес над Пукачем відбувається в закритому режимі, і побоюються, що справа проти Кучми, а також слідство щодо інших високопоставлених чиновників нині дуже залежать від політичної кон'юнктури.
Причетні залишаються на гачку влади
Правозахисники мають сумніви щодо поступу в справі Олексія Пукача. Директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар вважає, що слухання справи екс-генерала міліції в закритому режимі є спробою запобігти оприлюдненню його резонансних заяв. На думку Сюмар, наразі відбувається те саме, що й всі попередні роки - "спроби маніпуляцій навколо справи Гонгадзе".
Правозахисниця не виключає і можливості використання владою справи Гонгадзе для досягнення політичних цілей. Зокрема, Сюмар каже, що теперішні та колишні посадовці, причетні до справи Гонгадзе, могли стати заручниками нинішньої влади. Серед іншого, припускає вона, будь-які дії Володимира Литвина всупереч лінії "партії влади" можуть загрожувати йому порушенням кримінальної справи, як це вже сталося з Леонідом Кучмою. "Поновлення справи проти Кучми також залежатиме від поведінки перед парламентськими виборами його самого, а також його зятя Віктора Пінчука, які мають амбіції стати депутатами парламенту, впливати на формування фракцій та скористатися депутатським імунітетом",– наголосила Сюмар.
Що ховають за зачиненими дверима
Валентина Теличенко, представник у суді інтересів удови загиблого журналіста - Мирослави Гонгадзе, в інтерв'ю Deutsche Welle назвала судові слухання у справі екс-генерала міліції Олексія Пукача дуже важливими для встановлення справжніх винуватців, організаторів та замовників вбивства Гонгадзе. Теличенко також не задоволена закритими засіданнями суду. Вона висловила жаль з приводу того, що це не дає можливості громадськості та пресі оцінити суперечливі свідчення Пукача, який "дає то правдиві, то свідомо неправдиві свідчення".
Теличенко назвала дуже дивним той факт, що генпрокуратура і досі не відреагувала на повернуту їй судом на дорозслідування частину матеріалів, яка стосується загиблого за загадкових обставин екс-міністра МВС Юрія Кравченка. Адвокат зазначила, що "досудове слідство генпрокуратури не завершене, але жодної відповіді суду від слідчих у справі Кравченка досі не надійшло". Теличенко вважає це вкрай дивним, оскільки "у формулі обвинувачення Пукача фігурують прізвища і Кравченка, і Кучми".
Бездіяльність слідчих та поверхові розслідування
Олексій Пукач, за словами Теличенко, однозначно заявляє, що до змови з метою вбивства Гонгадзе безпосередньо були причетні чотири особи: він сам, Кравченко, Кучма і тодішній спікер парламенту Володимир Литвин. "Ми неодноразово зверталися з цього приводу до суду, але суд каже, що він може розглядати або порушення кримінальної справи, або відмову в такому порушенні. Суд відмовляється реагувати на бездіяльність генпрокуратури, хоч це було би доцільно, виходячи з принципів верховенства права", – сказала Теличенко.
Безкарність злочинців, причетність правоохоронців до вбивства журналістів та поверховий характер розслідувань – це спільні риси для трьох пострадянських держав, відзначив представник Міжнародної журналістської правозахисної організації "Артикль 19" Олівер Спенсер під час презентації минулого тижня в Києві підготовленого спільно з Міжнародною медіа-підтримкою (IMS) звіту про відсутність правосуддя для журналістів України, Білорусі та Росії. За словами Спенсера, крім справи Гонгадзе, тривогу в журналістських організацій викликають нерозкриті вбивства ще двох українських журналістів: Василя Климентьєва та Ігоря Александрова.