Влада проФФесіоналів творить феномен “електоральної економіки” |
Так нафтотрейдери реагують на намагання влади посилити ціновий контроль.
Завдяки успішним оскарженням в судах штрафів Антимонопольного комітету, оператори ринку нафтопродуктів торік не сплатили жодної гривні, повідомив на прес-конференції в Києві президент Асоціації "Об'єднання операторів ринку нафтопродуктів України" Леонід Косянчук. Він заявив, що через "дуже сильний тиск держави на ринок у плані ціноутворення", п'ять місяців минулого року великі мережі нафтотрейдерів працювали собі на збиток, а дрібні мережі – з нульовою рентабельністю. І що лише загроза тотальних банкрутств і втрати десятків тисяч робочих місць в галузі примусила уряд послабити контроль за цінами.
Косянчук звинуватив владу у тому, що вона формує "не економічно обґрунтовані ціни на нафтопродукти, а такі, які їй хотілося б бачити". Він пояснив це тим, що в президентській адміністрації почали працювати люди, які дуже далекі від ринку", а також намаганням цих людей справити "певний тиск на деяких учасників ринку". Косянчук нагадав, що згідно з Господарчим кодексом, ціни на продукцію встановлює не влада, а сам підприємець залежно від кон'юнктури ринку. І наголосив, що втручання влади лише призводить до зростання цін, а "на сьогодні ціна 10,5 - 10,6 гривень за бензин А-95 – економічно обґрунтована ціна".
«Електоральна економіка»
Своєю чергою, колишній міністр економіки та екс-голова Держфінпослуг Віктор Суслов попередив, що крім створення 19 грудня Держінспекції з контролю за цінами, до парламенту в листопаді був поданий проект закону про ціни та ціноутворення. Його запровадження надає великі повноваження уряду та органам державної влади встановлювати, формувати і застосовувати ціни. "У статті 11 говориться, що вільні ціни встановлюються тільки в тих випадках суб'єктами господарювання, і тільки на ті товари, на які не встановлені державні регульовані ціни", – зазначив Суслов.
Експерт Українського інституту публічної політики Максим Борода додав, що посилення державного регулювання цін невипадково припадає на рік парламентських виборів в Україні. На його думку, в державі будується «новий господарчий лад», не подібний ані до ринкової, ані командно-адміністративної економіки. "В нас державна політика прив'язана до виборчих циклів та провадиться не з міркувань економічної доцільності, а з необхідності готуватися до виборів. Це – електоральна економіка", – сказав експерт.
Від “Аратти”: насправді ж феномен українського ринку нафтопродуктів - у його непрозорості. А тому, ринком це назвати можна хіба що умовно.
Кожен розуміє, що непрозорість - це корупція. А корупційні стосунки ніколи не були стимулом ринкового ціноутворення. Тому сутність феномену "електоральної економіки" полягає в демагогії влади, яка на словах бореться з необгрунтованим ціноутворенням, а насправді - використовує державну владу для особистого збагачення посадовців чи то судової, чи то виконавчої влади.