RadMax у порівнянні зі стандартним дизельним двигуном |
Двигун RadMax, над яким компанія працювала декілька останніх років, відноситься до роторних ДВЗ, проте за будовою кардинально відрізняється не тільки від широко відомого “ванкеля”, але і від інших незвичайних ДВЗ, і вже тим більше — від класичних поршневих двигунів.
Відрізняє RadMax завидна простота. У ньому всього два види рухомих деталей: один ротор (це товстий диск, встановлений на осі мотора, з 12 радіальними прорізами) і 12 однакових лопаток — тонких прямокутних пластинок.
Ротор з пластинками обертається в корпусі з вирізом складної форми, при цьому пластинки рухаються в прорізах вгору-вниз (уздовж осі мотора), а над ротором і під ним утворюються змінні об`єми, в яких і здійснюються впускання, стиснення, робочий хід і вихлоп. При цьому за один оборот валу в RadMax відбувається 24 робочих ходи, проти двох в чотирициліндровому чотиритактному ДВЗ.
Ні кривошипно-шатунного механізму, ні клапанів системи газорозподілу (як у звичайних ДВЗ), ні планетарної передачі (як у “ванкеля”) тут немає. Порівняно простий за будовою корпус з декількома вікнами для впускання і випуску газів, та 13 рухомих деталей всередині — ось і весь RadMax.