Що стоїть за “сирною війною” Кремля проти України? |
Оскільки заборона на ввезення цих сирів в Росію триває, Україна звернулася до третьої сторони – незалежних іноземних лабораторій. Водночас політологи у «сирній війні» вбачають спробу політичного тиску на Україну.
Державна ветеринарна і фітосанітарна служба України надіслала зразки українського сиру в іноземні лабораторії для експертизи на відповідність стандартам якості. Про це повідомив голова Держветфітослужби Іван Бісюк. Відповідаючи на запитання, чи за результатами дослідження будуть якісь дії чи санкції, Бісюк сказав, що «ці результати, швидше за все, для підтвердження того, що ми правильно проводимо дослідження в нашому інституті та наших лабораторіях».
Це з боку України вимушений крок, бо змістовний та рівноправний українсько-російський діалог із «сирного» питання так і не розпочався, хоч обидві країни і мали би бути зацікавленими у вирішенні проблеми без участі третьої сторони, заявив Радіо Свобода голова Українського союзу промисловців та підприємців, депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах.
«Маючи на увазі те, що російська сторона так і не підтвердила документально зв’язок сирів, до яких у них є претензії, з конкретними постачальниками, слід створити спільну експертну робочу групу і в залежності від об’єктивної експертизи діяти далі. Це повинно відбуватися без економічного чи політичного тиску. Те, що Україна змушена звертатися до третьої сторони – це не є об’єктивним методом вирішення такої проблеми», – підкреслив Кінах.
Українська влада дозволяє над собою глумитися – Розенко
Політологи зазначають, що нинішня «сирна війна» супроводжується саме економічним та політичним тиском. Директор російського Інституту національної стратегії Станіслав Белковський в ефірі Радіо Свобода заперечив зв’язок цього конфлікту із президентськими виборами у Росії, що відбудуться наступного місяця.
«Рівень інтересу російського народу до російсько-українських відносин найнижчий за всю історію незалежності України та Росії. Тому все, що відбувається на українському напрямку російської політики, не стосується президентських виборів та ситуації у внутрішній політиці Росії. Між економічними елітами Росії та України є фундаментальні суперечності», – вважає Белковський.
Президентська кампанія в Росії є лише одним з чинників, що роздмухали «сирне протистояння», наголосив у коментарі для Радіо Свобода експерт Центру імені Разумкова Павло Розенко.
«Очевидно, що тут політичний фактор присутній. Не лише тому, що в Росії йде виборча компанія. Певні кола в Росії мають таку ідеологію, що передбачає бажання прив’язати до себе Україну. Щоб Україна йшла на поступки із газового питання, Митного союзу, Зони вільної торгівлі й, взагалі, щодо інтеграційних процесів. Це дозволяє над собою глумитися сама українська влада, коли починає інтеграційну гру між Росією та Європейським Союзом», – зазначив Розенко.
Торік Україна експортувала в Росію 67 тисяч тонн сиру на 340 млн доларів, що, за оцінками експертів, складало близько 85 % річного експорту сиру. У лютому нинішнього року Росспоживнагляд оприлюднив на своєму сайті інформацію про заборону ввезення сирів трьох українських підприємств – ПП КФ «Прометей», АТ «Пирятинський сирзавод» та ТОВ «Гадячсир».
Під час робочої поїздки до Москви міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк зустрівся з керівником Росспоживнагляду Геннадієм Оніщенком. Утім українській делегації не вдалося знайти шляхів залагодження цієї ситуації.