Країни ЄС відкликають усіх послів із Білорусі |
У переліку - 21 прізвище. Це двоє високопосадовців міліції та 19 суддів, які, на думку ЄС, ухвалювали політично вмотивовані вироки стосовно представників опозиції.
Таким чином, список білоруських чиновників, на яких поширюються санкції Євросоюзу, зріс до 231 особи. Економічні санкції ЄС діють відносно трьох білоруських фірм, що належать олігарху Володимиру Пефтіеву.
Після повідомлень про запровадження санкцій офіційний Мінськ оголосив, що відсилає із Білорусі послів Європейського Союзу і Польщі, а також відкликає білоруських послів із Брюсселя і Варшави.
У відповідь на такі дії на спеціально скликаній нараді у Брюсселі на знак солідарності з послами Польщі та ЄС було вирішено відкликати послів усіх 27-ми країн Євросоюзу.
Лукашенко попереджає про "червону лінію"
Цій черговій дипломатичній війні передували не менш резонансні події.
До МЗС Білорусі були викликані посол Польщі Лешек Шарепка і представник ЄС Майра Мора. Їм було заявлено, що "рішення Ради ЄС говорить про те, що Євросоюз продовжує слідувати політиці відвертого тиску".
МЗС заявило, що постійний представник Білорусі при Євросоюзі і посол Білорусі у Польщі відкликані до Мінська для консультацій.
"Главі представництва ЄС у Республіці Білорусь та послу Польщі у Білорусі запропоновано виїхати в свої столиці для консультацій, щоб довести своєму керівництву тверду позицію білоруської сторони про неприйнятність тиску і санкцій", - ідеться у заяві зовнішньополітичного відомства Білорусі.
Мінської політолог Валерій Булгаков нагадує, що черговому дипломатичному конфлікту передували вкрай різкі висловлювання білоруського президента.
"Я нагадаю інтерв’ю Олександра Лукашенка Сергієві Доренку, у якому білоруський Президент сказав, що європейські політики - "без яєць". Те, що сталося, можна інтерпретувати так, що Лукашенко хоче показати Європі, що він - політик з яйцями. Що він може відповісти силовими методами на спробу силового тиску на свою країну", - каже Валерій Булгаков.
Тінь Росії
Політолог також зауважує, що останні події не були б можливими без рішучої і однозначної підтримки білоруського режиму російським керівництвом.
У спільній заяві 24 лютого Олександр Лукашенко та Дмітрій Медвєдєв вказали: "Діючи в дусі загального підходу, узгодженого між Республікою Білорусь і Російською Федерацією, а також з урахуванням неодноразових заяв США і Європейського Союзу про можливість застосування економічних обмежень відносно Республіки Білорусь, президенти Республіки Білорусь і Російської Федерації підтверджують неприпустимість використання заходів економічного тиску або примусу в міждержавних відносинах".
Ще більш відверто заявляв сам Олександр Лукашенко, приймаючи вірчі грамоти послів Люксембургу та Норвегії.
"Якщо в Європі хтось думає про те, що нас, як і раніше, ще можна нахилити якимись санкціями, докорами, вимогами - це дорога в нікуди. Санкції, якими ви, європейці, розмахуєте перед нашим носом, ми поки терпимо. Але якщо тільки ви переступите червону лінію, ми відповімо дуже жорстко", - сказав Олександр Лукашенко 20 лютого.
Опозиційний політик і колишній кандидат у президенти Білорусі Володимир Некляєв назвав рішення Мінська "дуже великою політичною помилкою".
"Білорусь перебуває не в тій ситуації, щоб через демонстрацію якоїсь сили диктувати комусь умови поведінки. Це показник того, що у білоруській політиці беруть гору сили, які просто не розуміють сьогоднішньої політичної ситуації, не здатні до адекватних рішень. Сьогодні є просто життєва необхідність робити кроки у зворотному напрямку, повертатися до нормальних відносин із Євросоюзом. А те, що відбувається, ще більше поставить Лукашенка у залежність від Росії, чого він дуже боїться, і до чого його весь час, схоже, підштовхують", - сказав Володимир Некляєв.
Дипломатичне дежавю
В історії відносин Білорусі та ЄС вже був подібний скандал - у 1998 році, названий "конфліктом у Дроздах".
Тоді за розпорядженням президента Білорусі посли 22 країн мали звільнити свої резиденції, розташовані в елітному комплексі Дрозди поблизу Мінська. Олександр Лукашенко оголосив комплекс власністю уряду, після чого він був закритий на ремонт.
Одним із результатів цього інциденту було оголошення Європейського Союзу про заборону на в’їзд Олександра Лукашенка і близько 130-ти державних службовців у 14 країн ЄС із 15-ти, які були на той час його членами.