Актуально
5706 переглядів
 |
Слова і дії влади. Ененергоощадність: гасла і обіцянки - держави, гроші - з кишені громадян |
Про це йдеться у повідомленні центру новин ООН. За даними Світового банку, для опалення квадратного метра житла Україна використовує вдвічі більше енергії, ніж Західна Європа. На думку експертів, причиною цього є відсутність енергозбереження. І хоча в Україні розроблена Державна програма енергоефективності на 2010-2015 роки, проте через відсутність фінансування вона не діє.
Через відсутність енергозбереження сьогодні Україна втрачає до 70% енергії, сказав Радіо Свобода голова Комітету енергетичної незалежності України Іван Надеїн.
«Втрати при виробництві тепла сьогодні становлять близько 22-24%, втрати при транспортуванні цієї енергії становлять до 27-30%, а втрати споживача – більше ніж 22%. Фактично, сьогодні близько 70% всієї енергії втрачається», – говорить фахівець.
Енергозбереження у 50 відсотках, але не для всіх
Але багато індивідуальних споживачів встановлюють енергоощадні технології у своїх оселях. Утепливши будинок та перевстановивши систему опалення мешканець Житомира Віталій почав заощаджувати до 50% енергії.
«Стіни довелося довести до товщини 60 сантиметрів, обклавши будинок цеглою, – розповідає Віталій, – утеплити стелі мінеральною ватою і гіпсокартонними плитами. Тепер у мене система опалення однотрубна з алюмінієвими батареями, а також додатково встановлено циркуляційний насос та новий сучасний котел. Об’єм води у системі зменшився і становить всього-на-всього 40 літрів. Також встановлені пластикові вікна».
Лише переустановлення системи опалення коштувало шість років тому близько 8 тисяч гривень, а всі заходи разом понад 20 тисяч. Але якщо раніше у зимовий період на опалення будинку Віталій щомісяця витрачав 500 кубів газу – то тепер вдвічі менше.
Хоча така економія можлива лише за умови індивідуального опалення, зазначають експерти. У випадку централізованого – все це не матиме результату, якщо окрім власника житла, енергоощадних кроків не зробить і теплокомуненерго. Насамперед йдеться про заходи щодо реконструкції застарілих тепломереж та заміни старих котлів із низьким коефіцієнтом корисної дії у 50-60% на сучасні із ККД до 85-90%.
Досвід Варшави
Якщо в Україні буде розроблена комплексна програма енергозбереження, то, зазначає голова спостережної ради «Київенерго» Іван Плачков, загальна економія може становити до 30%, як це було у Варшаві.
«Після того, як вони зробили масштабну реконструкцію теплових мереж, теплових пунктів, встановили попередньо ізольовані труби, утеплили будинки, вони зекономили 27% газу, – розповідає Плачков. – Тож, якщо навіть на 25% скоротити енергоспоживання Києва, при тому, що на рік місто споживає близько 4 мільярдів газу, то тільки по Києву ми можемо скоротити мільярд кубів».
Чиновники обіцяють безвідсоткові кредити
Державна програма енергоефективності, затверджена ще урядом Юлії Тимошенко, передбачає зниження енергоємності ВВП на 20% у порівнянні з 2008 роком, поліпшення рівня теплозабезпечення населення і зменшення об’ємів використання природного газу для виробництва тепла на опалення житла. Проте, зазначають експерти, ця програма наразі не виконується через брак державного фінансування та відсутності умов для приходу інвесторів.
Плани держави профінансувати програми енергоефективності на 910 мільйонів гривень були реалізовані лише на чверть. Знайшлося лише 175 бажаючих втілити у життя свої проекти на суму 228 мільйонів. Місцеві бюджети використовують ще менше коштів, оскільки економлять на енергоефективності. Говорити ж про заплановані у Державній програмі енергоефективності 28 мільярдів гривень з «інших джерел» взагалі не доводиться, оскільки приватні інвестори не поспішають вкладати кошти у те, що наразі їм не належить.
На наступний бюджетний рік Державне агентство з енергоефективності планує внести зміни до цієї програми, які б стимулювали населення впроваджувати енергозберігаючі технології, каже Радіо Свобода прес-секретар агентства Тетяна Коврига.
«Як один із варіантів, який зараз опрацьовується – це компенсація відсотків за кредитами на таке обладнання, – зазначає вона. – Але йдеться не про фізичних осіб, а про юридичних, тобто, об’єднання співвласників житлових будинків. Чому на сьогодні така програма не діє? На жаль, відсоток таких об’єднань, юридичних осіб, із якими могла б працювати держава, занадто низький».
Тарифи не стимулюють економити
Але для впровадження енергоефективності сьогодні немає ніяких стимулів, наголошує Іван Надеїн. За його словами, це стосується, насамперед, комунальної сфери та сфери теплокомуненерго.
«Сьогодні в Україні принцип формування тарифу такий, що якщо підприємство чи організація встановлює таке обладнання і у цьому сезоні економить 10, 20 чи 30% енергії, відповідно, коштів, то на наступний рік воно буде змушене перерахувати тариф, а новий тариф вже не буде включати цю економію. Тож, фактично, підприємства сьогодні не зацікавлені у запровадженні цих технологій», – наголошує Надеїн.
Для стимулювання енергоефективності експерти радять державі переймати європейський досвід. Йдеться, зокрема, про надання безвідсоткових кредитів на придбання енергоефективного обладнання, (про що говорять понад два роки, але реальних кроків так і не зроблено), продовження практики стимулювання щодо встановлення лічильників спожитого природного газу і тепла та створення вигідних умов для зацікавлених компаній, які можуть залучити кошти для енергоощадних проектів.
Більше новин за темою «Добробут»:
