FT: відкат Києва від демократії розчаровує Захід |
Саме під таким заголовком вийшла його стаття у понеділок, 9 квітня.
"Наприкінці минулого місяця Україна та Європейський Союз парафували приголомшливу політичну та торгівельну угоду. Це мало означати шампанське та рукостискання на знак одного із останніх кроків на шляху до підписання найбільшої угоди ЄС з країною, яка не є членом організації, і яка має зблизити величезну колишню радянську республіку з європейською демократичною родиною. Натомість ця подія стала майже непоміченою і все відбулось без фанфар. Представники ЄС наполегливо застерегли, що угоди підпишуть та ратифікують лише у випадку, якщо поведінка Києва суттєво зміниться", - пише Ніл Баклі.
Далі він робить висновок, що "атмосфера незручної ситуації відображає відчуття втоми, яке невпинно зростає в Єропі та США від уряду Віктора Януковича".
Головними причинами автор називає "відкат від демократичних цінностей" з часу обрання його президентом у 2010 році та те, що Захід називає "політично мотивованим переслідуванням опозиції, - в першу чергу колишнього прем’єра Юлії Тимошенко".
Автор пише, що після критики Заходу, як виглядало спершу, Віктор Янукович намагався знайти вихід із ситуації з ув’язненням пані Тимошенко, але наразі проти неї заводять нові справи та висувають нові звинувачення. Заступник генерального прокурора Ренат Кузьмін здійснив турне європейськими столицями, щоб у подробицях розповісти про нові справи проти Тимошенко, деякі з яких сягають у середину 1990-х", - пише Ніл Баклі.
Він нагадує, що Юлія Тимошенко не одна - понад десяток її політичних союзників також опинились у центрі розслідувань. Автор наводить приклади чоловіка Юлії Тимошенко та колишнього міністра економіки, які отримали притулок у Чехії, а також екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, якого засудили до чотирьох років позбавлення волі.
Між Москвою та Брюсселем
"Офіційні представники кажуть, що ці справи є частиною масштабної операції з боротьби з корупцією, яку розпочав новий уряд, - половина із 179 чиновників, діяльність яких розслідували минулого року, були з партії Віктора Януковича. Переважна більшість високопосадовців, однак, є союзниками Юлії Тимошенко", - веде далі автор.
Втім, люди з оточення президента наголошують, що судова система є незалежною в Україні. Пан Кузьмін твердить, що критики на Заході самі не знають фактів. Але принаймні один міністр у приватній розмові визнав, що доля Тимошенко у руках президента, пише він.
"Європа та США можуть собі дозволити жорстку позицію у відносинах з Києвом. Незважаючи на застереження, що зволікання з ратифікацією угоди із ЄС може кинути Україну в обійми Росії, відносини Києва з Москвою є жахливими. У той час, як Україна, послаблена фінансовою кризою, просить Москву зменшити ціну на газ, Володимир Путін, який повертається у президентське крісло наступного місяця, піднімає ставки. Він каже, що Україна повинна або приєднатись до єдиного ринку, який Москва створює з Білоруссю та Казахстаном, або передати Газпрому контроль над ГТС. Для Києва обидва варіанти - занадто велика пожертва", - веде далі Ніл Баклі.
Він твердить, що тепер Захід дав зрозуміти, що наступним серйозним випробуванням для української влади стануть парламентські вибори у жовтні. І якщо Україна хоче продовжувати євроінтеграцію, вони повинні стати вільними та демократичними.
Раніше західні лідери припускали, що вільні вибори неможливі, якщо лідер опозиції залишається за ґратами. Автор наголошує, що жовтневі вибори можуть стати найважливішими від часу Помаранчевої революції сім років тому.