Учені поставили під сумнів природні причини смерті Леніна |
Причини смерті першого радянського лідера намагалися встановити американський невролог Гаррі Вінтерс (Harry Vinters) і російський історик Лев Лур’є. Вони представили результати роботи на щорічній конференції, присвяченій смерті різних історичних діячів, у Медичній школі при Мерілендському університеті.
Ленін помер 21 січня 1924 року у віці 53 роки. Згідно з офіційним висновком, він страждав поширеним атеросклерозом судин головного мозку. Причинами смерті політика називаються порушення кровопостачання мозку та крововилив у м’яку оболонку органу (інсульт).
За словами Лур’є, стан Леніна погіршувався поступово. У 1921 році він переніс інсульт, у результаті чого права половина його тіла стала паралізованою. Тим не менш, історик вважає, що радянському лідерові вдалося відновитися після інсульту, і на початку 1924 року він зміг відправитися на полювання.
Вивчивши історію хвороби Леніна та протокол розтину його тіла, Вінтерс зробив висновок, що за кілька годин до смерті політик був активний і розмовляв. Однак безпосередньо перед смертю він переніс серію судомних нападів. На думку невролога, це не схоже на класичні прояви інсульту.
Вінтер також з’ясував, що у ході патолого-анатомічного дослідження тіла Леніна не була проведена токсикологічна експертиза. У зв’язку з цим автори доповіді припустили, що радянський політичний діяч був отруєний.