Що буває на порушення права громадянина на свободу слова? |
Серед його учасників – представники Адміністрації Президента, Генеральної прокуратури, міліції, а також громадських організацій. Тим часом, експерти зазначають, що будь-який порушник прав журналістів в Україні може почуватися безкарним.
В Україні погано виконують закони, які гарантують права журналістів, констатує керівник Інституту масової інформації Вікторія Сюмар. І Міжвідомча робоча група повинна посприяти тому, щоб громадськість і журналісти мали змогу отримувати звіт силових структур – як вони стежать за дотриманням законодавства про свободу слова. А поки що 171 стаття Кримінального кодексу «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів» застосовується дуже рідко.
«І це – ще одна проблема. Тому що ми бачимо справу Гонгадзе – найрезонанснішу в Україні – і при цьому абсолютно закритий судовий процес. Також не завершено розслідування справи щодо зникнення Василя Климентьєва. І взагалі немає прецедентів покарання винних у дуже багатьох резонансних справах проти журналістів. І, отже, будь-який порушник прав журналістів може почуватися безкарним», – наголошує керівник Інституту масової інформації.
Водночас Вікторія Сюмар сподівається, що Міжвідомча робоча група розгляне ситуацію навколо агенції УНІАН та її редакційного колективу і Олександра Харченка, який склав-таки з себе повноваження головного редактора. На думку Вікторії Сюмар, те, що відбулося в УНІАН – приклад того, як в Україні зловживають із соціальними й трудовими правами журналістів.
Зі свого боку, народний депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов зазначає, що нині рівень забезпечення свободи слова в Україні – набагато кращий, ніж у часи президентства Леоніда Кучми, не кажучи про радянські часи. Інша річ, що зараз свобода слова іноді поєднується із безвідповідальністю. І це стосується не лише журналістів.
«Коли свобода слова є у засобів масової інформації, ця свобода поширюється на кожного громадянина України. А якщо ми кажемо, що є якісь проблеми і утиски, цих утисків зазнає тоді кожен громадянин України», – підкреслює Владислав Лук’янов.
Головна проблема – монополізація інформпростору
А головна проблема для свободи слова в Україні – монополізація інформаційного простору, зауважує водночас Вікторія Сюмар. І цю проблему Міжвідомча робоча група вирішити не здатна. Йдеться, передусім, про монополізацію на рівні власників. Адже основні інформаційні майданчики України, передусім, телеканали, належать кільком заможним, впливовим особам, які дружать із владою. І їхня лояльність позначається на тому, як висвітлюються події в Україні.
Ситуація зі свободою слова в Україні продовжує погіршуватися, констатує міжнародна правозахисна організація Freedom House. У її рейтингу рівня забезпечення цієї свободи Україна поділила 130 місце з Південним Суданом. І причина такого стану справ – посилення державного контролю над медіа, зауважують правозахисники.