Хроніки дерибану. Найбільші українські шахти планують продати за одну гривню |
Про це пише газета «Коммерсанть-Украина».
Голова Фонду державного майна Олександр Рябченко заявив, що приватизація вуглевидобувних підприємств почнеться в 2013 році і буде проходити «за новою для України процедурою». Збиткові шахти продадуть за символічну ціну в 1 грн, а змагання між покупцями буде полягати в тому, хто більше вкладе в розвиток підприємств. Рябченко повідомив, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості зараз формує перелік таких підприємств.
Офіційно в Міненерго коментарів не надали. Проте джерело видання в міністерстві зазначило, що сьогодні понад 80% державних шахт збиткові через високий знос основних фондів, несприятливих умов залягання вугілля та його низької якості. Він уточнив, що до приватизації у наступному році готуються найбільші в країні за прогнозними запасами вугілля шахти: «Чайкіно» (130 млн т), ім. Стаханова (130 млн т) і «Тошківська» (100 млн т). За словами співрозмовника, коштів на дотування державних шахт в бюджеті рано чи пізно не стане, а закрити їх неможливо через побоювання виникнення соціальної напруги. Зараз дотації вугільної галузі складають 10-13 млрд грн на рік. Крім того, державні шахти страждають через зниження попиту на їх продукцію.
Директор зі стратегії збуту та розвитку енергетичного бізнесу «Донецьксталь-металургійний завод» Дмитро Журавель впевнений, що обрана стратегія приватизації - практично єдина можливість зацікавити інвесторів.
«По суті, в більшості випадків доведеться будувати шахти з нуля, вклавши значні інвестиції», - погоджуються з ним в прес-службі «Запоріжсталі».
Аналітик ІК Eavex Capital Іван Дзвінка говорить, що в іншому випадку уряд просто втратило б час, особливо з урахуванням спаду металургійного виробництва. У травні, наприклад, воно знизилося на 3,3% в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року.
За словами Дзвінки, можливим покупцем активів могли б виступити українські металурги, перш за все ті, що імпортують в Україну вугілля.
«Частина шахт, які виробляють коксівне вугілля, могли б зацікавити «АрселорМіттал Кривий Ріг» і «Індустріальний союз Донбасу», - говорить він. - Що стосується добувачів енергетичного вугілля, вони зацікавлять компанії, які планують взяти участь у приватизації комунальної енергетики, після того як тарифи на тепло і гарячу воду стануть ринковими. Але хто з українських підприємців піде в цей сектор - поки сказати складно».
Експерт зазначає, що західні і російські інвестори можуть зацікавитися приватизацією українських шахт за умови реформування ринку комунальних послуг і зростання тарифів на них. Або для розвитку на вугільних підприємствах проектів з видобутку шахтного метану. В «АрселорМіттал Кривий Ріг» і «Індустріальному союзі Донбасу» коментувати можливу участь у приватизації шахт відмовилися.
Член комітету Верховної ради з ПЕК Михайло Волинець («БЮТ-Батьківщина») вважає, що інвестори можуть взяти участь в приватизації з тим, щоб отримати активи «на перспективу».
«Всі знають, що рано чи пізно українські ТЕЦ будуть переводитися з газу на вугілля, а тарифи на комунальні послуги зростати. Рано чи пізно вугілля стане знову затребуваним продуктом, оскільки довго економіка на дорогому газі існувати не може», - погоджується директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич.
На його думку, більшість покупців, які можуть взяти участь в конкурсі з приватизації шахт, будуть купувати активи з розрахунком прийняти участь у подальшій приватизації комунального сектора і створювати вертикально інтегровані компанії, які об’єднують вугільні активи і ТЕЦ.