Актуально
3774 перегляди
 |
Нардепи активно реєструють мовні законодавчі ініціативи |
Так, депутат групи "Реформи заради майбутнього" (екс-БЮТівець) Павло Мовчан 22 червня зареєстрував законопроект про внесення змін до закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" (№10616-2).
Ним він пропонує застосовувати "Європейську хартію регіональних мов або міноритарних мов" до низки мов в Україні, але не до російської. (У чинному законодавстві йдеться про ратифікацію "Європейської хартії регіональних мов і мов меншин", в такому перекладі.)
Зокрема, Мовчан пропонує зафіксувати, що Україна застосовуватиме положення частини II та низку положень частини III Хартії "щодо болгарської, гагаузької, кримськотатарської, молдавської, новогрецької, ромської, румунської та угорської мов".
У проекті також значиться, що Україна застосовуватиме низку положень частини III Хартії щодо української мови у Криму та низці областей, а заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, "не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов", на які поширюються положення Хартії.
Раніше, 14 червня, депутат Володимир Яворівський вніс законопроект №10616 про внесення змін до закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин", за яким зазначені положення Хартії Україна виконуватиме "щодо гагаузької, ідиш, караїмської, кримськотатарської, кримчацької, ромської, румейської та урумської мов".
У тому проекті закону також сказано, що "положення Хартії і цього Закону не можуть бути підставою для зміни передбаченого Конституцією України і законами України порядку визначення статусу мов та їх використання".
А 20 червня Борис Тарасюк вніс законопроект №10616-1 про внесення змін до закону про ратифікацію Хартії, яким пропонує "слова "застосовуються до мов таких національних меншин України" замінити словами "Україна застосовуватиме щодо мов"; слово "грецької" замінити словом "новогрецької"; слово "єврейської" замінити словом "ідиш"; слово "російської" виключити".
Як повідомлялось, народні депутати подали понад 2 тис. поправок до другого читання законопроекту №9073 "Про засади державної мовної політики".
Експерти вважають, що законопроект Ківалова-Колесніченка не відповідає чинному законодавству України, а його автори неправильно трактують хартію про мови і займаються правовим шахрайством.
У разі прийняття в цілому законопроекту "Про засади державної мовної політики" (№9073) видатки на його виконання становитимуть від 12 до 17 мільярдів гривень на рік.
Нагадаємо, 5 червня Рада в першому читанні прийняла законопроект №9073 про засади державної мовної політики, за який проголосували кнопки 234 депутатів за 226 мінімально необхідних.
Проектом встановлюється офіційне використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.
Більше новин за темою «Влада»:
