Без Путіна. У Росії відзначили чергову річницю початку сталінського терору |
Відзначили сумну дату не на рівні держави. У теперішній Росії про неї нагадують лише правозахисники та історики. Вони зокрема наголошують: дискусія про дії режиму Сталіна необхідна, адже у російському суспільстві цього політика досі асоціюють із величчю і перемогою.
Сигналом до початку масових репресій в СРСР стала телеграма, санкціонована 2 липня 1937 року Політбюро ЦК ВКП (б) і відправлена секретарям обкомів, крайкомів, ЦК національних компартій. У ній пропонувалося партійним організаціям і керівникам НКВС взяти на облік усіх куркулів і кримінальників, які повернулися в рідні місця після відбуття строків висилки.
Найбільш ворожі з них були негайно арештовані. Більшість були розстріляні в порядку адміністративного проведення їх справ через так звані «трійки» – позасудові органи кримінального переслідування. Обласна «трійка», наприклад, зазвичай складалася з начальника обласного управління НКВС, секретаря обкому і прокурора області. Саме розсилку цієї телеграми вважають початком Великого терору. Сам термін «великий терор» з’явився після виходу однойменної книги англійця Роберта Конквеста в 1968 році.
Великий терор засновувався на беззаконні – історик
Попри те, що влада намагалася надати репресіям ареол законності, історики говорять, що вивчення документів відразу ж викриває справжні наміри керівництва партії. Адже владу цікавило не доведення «провини» заарештованих, а створення масовості терору, говорить голова Ради правозахисного та історико-просвітницького центру «Меморіал» Олександр Черкасов.
«Ніхто прямо не говорив сфальсифікувати справи, але коли у вас на область, скажімо, 500 куркулів, а з вас вимагають заарештувати і розстріляти тисячу, це, по суті, означає, що від вас вимагають фальсифікації справ, хоча кожна справа має бути розслідувана формально, по закону. Так що з самого початку масових операцій періоду «великого терору» було закладено беззаконня», – пояснює дослідник.
Суспільство не засвоїло уроків історії
За словами Черкасова, хоча багато з цих фактів стали відомі ще у 1980-ті роки, суспільство не пройшло через їхнє усвідомлення.
«Ми бачимо, що і в діях державних структур, государевих людей це минуле до нас повертається. Та й у пострадянській психології мас радянська історія, «нерозчакловане» минуле проступає, чим далі, тим чіткіше. До цих проблем треба повертатися, але, на жаль, зараз історію, як політику, використовує держава. Використовує для того, щоб обґрунтовувати і виправдовувати власні, м’яко кажучи, не дуже правові практики і не дуже правові закони», – говорить правозахисник.
Його колега, історик і соціолог Леонід Сєдов додає, що тема сталінських репресій залишається актуальною, оскільки в суспільстві досить сильна ностальгія за радянськими часами, в тому числі і за сталінськими часами.
У Росії Сталін для багатьох людей символізує порядок, велич держави, асоціюється з перемогою. Тому тема Великого терору, на думку Сєдова, актуальна тим, що протиставляє ностальгії реальні знання про те, наскільки жахливою була сталінська епоха.