Актуально
Регіон: 
 |
Політична цензура за рахунок платників податків |
Про це повідомила автор програми, журналістка Алла Петрова. За її словами, на знак протесту вона написала заяву на звільнення.
Петрова повідомила, що їй висунули формальні претензії - спершу про відсутність затвердженого сценарію програми, а потім - про погану якість звуку з виступів на мітингу і в політичній ангажованості та «агресивності».
Журналістка сказала, що її заява про звільнення з ДТРК «Крим» стала «емоційною реакцією на цензуру і тиск», з якими вона зіштовхнулася на роботі останнім часом.
Виконувач обов’язків генерального директора ДТРК «Крим» Степан Гулеватий повідомив, що має намір «особисто розібратися в конфліктній ситуації» і тому заяву Петрової не підписав.
Заслужений діяч культури України Алла Петрова працює на кримському державному телебаченні і радіо близько двадцяти років. Вона є автором низки дитячих україномовних теле- і радіопрограм, а також авторської громадсько-політичної радіопередачі «Два кольори», що виходить раз на тиждень.
Також на початку червня керівництво Держтелерадіокомпанії «Крим» зняло з телеефіру випуск новин «Хаберлер», яку готує кримськотатарська редакція каналу. Як стверджували журналісти цієї редакції, підставою для зняття програми стала відсутність у ній повідомлень про президента України.
Нагадаємо, 7 липня в Сімферополі пройшла заборонена судом акція кримської громадськості, під час якої її учасники ухвалили і передали до постійного представництва президента України в Криму звернення, в якому закликали спікера українського парламенту Володимира Литвина не підписувати закон про засади мовної державної політики, оскільки той був ухвалений з порушеннями регламенту і Конституції, а президента Віктора Януковича – ветувати його, а також винести його на розгляд Ради національної безпеки та оборони як такий, що загрожує національній безпеці.
Як повідомлялося раніше, 3 липня Верховна Рада ухвалила закон про основи державної мовної політики. Він передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.
Литвин раніше заявив, що закон про принципи державної мовної політики не може бути направлений на підпис президенту, оскільки він був прийнятий з масою порушень.
Більше новин за темою «Пістолетне право»:
