Актуально
21916 переглядів
 |
Ігрища на радіаційному полі. Хто «поклав око» на зону відчуження? |
Про це заявляють керівники Державного агентства з управління зоною відчуження. Експерти з питань енергетики та захисту довкілля вважають розвиток альтернативної енергетики в зоні позитивом. Але вони попереджають, що влада може створити особливі умови для наближених до неї інвесторів, і що будівництво електростанцій може потягти за собою вирубку лісів та викиди радіоактивного пилу.
Зона відчуження, тобто територія України, забруднена радіацією внаслідок аварії 26 квітня 1986 року, охоплює 2600 квадратних кілометрів. Утім з часу аварії на її південній половині рівні радіації зменшилися настільки, що вже мало загрожують здоров’ю людини, повідомляють у Держагентстві з управління зоною відчуження. Якщо на цих землях проводити додаткове очищення території від радіоактивності, у найближчі десятиріччя тут зможуть жити люди, вважає керівник агентства Дмитро Бобро. Але, наголошує він, об’єкти альтернативної енергетики у зоні відчуження можна створювати вже зараз.
«Можливі енергетичні проекти – розміщення сонячної та вітрової енергетики. У нас величезні площі простоюють – і там можна встановлювати і вітряки, і сонячні батареї. Це високотехнологічне виробництво, на якому не потрібно багато людей, а ми ще й повинні думати, щоб зменшувати колективне опромінення. Ми думаємо ставити вітровимірювальні вежі, щоб за результатами вимірів інвестори дізналися, чи дозволяє швидкість вітру виробляти енергію».
Дмитро Бобро повідомив, що вже має дві заявки від потенційних інвесторів щодо вітрових електростанцій.
Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев вважає спорудження альтернативних електростанцій у Чорнобильській зоні перспективним – на відміну від попередніх проектів з вирощування біопалива.
«Використання енергії сонця і вітру – цікава ідея. Але вона потребує значних капіталовкладень, наукової оцінки і схвалення держави».
Це позитив, якщо не буде монополії та вирубок – експерти
Інший експерт, президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук, називає будівництво альтернативних потужностей біля Чорнобиля перспективним, оскільки інші європейські країни на цих широтах успішно використовують вітрові й сонячні електростанції. Проте застерігає від того, щоб право на реалізацію цих проектів монополізували українські фінансово-промислові групи.
«Це було би символічно: на місці найбільшої ядерної аварії людства розвивається зелена енергетика. Якщо створити умови для інвестора, провести прозорий тендер, то прийдуть провідні світові компанії у цій галузі».
Позитив у цьому проекті вбачають і екологи. Проте попереджають, що нераціональне використання земель для нових електростанцій призведе до викидів. Зокрема, координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України Артур Денисенко попереджає, що великі викиди радіоактивного пилу може спричинити вирубка лісів у зоні відчуження, тому будівництво на лісових ділянках неприпустиме.
Від «Аратти»: нас здивували висновки так званих експертів. Тому що не потрібно бути експертом, а лише мати знання з курсу фізики середньої школи, щоб зрозуміти: активні радіовипромінювачі з 30-ти кілометрової зони відчуження нікуди не поділися і будуть там ще сотні років, поки триватиме розпад речовини, викинутої з реактору під час вибуху.
Навіть виускникові середньої загальноосвітньої школи зрозуміто, що зниження інтенсивності гамма-випромінювання на поверхні грунту не є свідченням регенерації території. Бо активні випромінювачі просто, внаслідок дії атмосферних опадів, «вимилися» з поверхні на певну глибину, але залишаються у грунті. Тому будь-які будівельні роботи на цій території неминуче матимуть наслідком вторинне радіаційне забруднення і становитимуть небезпеку для людей через аерозольне ураження. Масове ж будівництво - загрожуватиме аерозольним забрудненняім територій на сотні кілометрів.
Більше новин за темою «Довкілля»:
