Влада бореться за стабільність гривні заборонами для рекламістів |
Про це повідомляє прес-служба парламенту.
Проекту Закону України “Про внесення зміни до статті 8 Закону України “Про рекламу” щодо встановлення заборони зазначення ціни товарів, робіт та послуг не в грошовій одиниці України”, реєстраційний номер №11121, розроблено Міністерством фінансів
Як зазначається у пояснювальній записці до документу, він спрямований на створення правових засад для обмеження використання на території України іноземної валюти як міри вартості з метою посилення стабільності національної валюти.
Законопроектом пропонується доповнити чинне законодавство про рекламу нормою, яка передбачає, що ціни та тарифи, що зазначаються у рекламі, мають бути наведені виключно у гривні.
Автори законопроекту запевняють, що у ньому відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, а тому він не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи і консультацій з громадськістю.
«Прийняття проекту Закону України «Про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про рекламу» щодо встановлення заборони зазначення ціни товарів, робіт та послуг не в грошовій одиниці України» сприяє посиленню стабільності національної валюти, і як наслідок, створенню умов для проведення ефективної грошово-кредитної політики та забезпеченню умов для економічного зростання», - йдеться у пояснювальній записці.
Як повідомлялося раніше, у серпні КМДА заявила, що з вересня має намір підвищити тарифи на розміщення зовнішньої реклами в столиці в середньому на 20%.
Нагадаємо, за два тижні липня найбільше на зовнішню рекламу для передвиборчої агітації за першу половину липня витратила Партія регіонів – 8 млн. Комуністична партія – 6 млн, а Віктор Медведчук – 5 млн грн.
Експерти вважають, що загалом на передвиборчу рекламу українські політики витратять близько $2 млрд.
Від «Аратти»: українські законодавці не припиняють являти суспільству зразки чи то власного невігластва, чи то недолугого протекціонізму, замаскованого під невігластво. Бо навіть школяреві середньої школи відомо, що стабільність національної валюти аж ніяк не залежить від того, в якій валюті виставлені ціни на прайсах фірм. Стабільність грошової одиниці залежить, в першу чергу, від наповнення її товарами та послугами, а так званої "м’якої", тобто не вільноконвертованої, як гривня: від стану зовнішньоекономічного балансу, внутрішнього та зовнішнього боргів тощо. Бо всі ціни у валюній системі, яка існує в Україні мають вимірятися у співвідношені до вільноконвертовантї або "твердої" валюти. В українській фінансовій системі за таку валюту обрано американський долар. Це потрібно хоча б для того, аби зменшити інфляційні ризики, запобігти зхаосу у системі ціноутворення оскільки для м’якої валюти притамана курсова нестабільність через інфляцію та нестабільну економічну систему.
Отже, у разі прийняття цього законопроекту суб’єкти підприємницької діяльності наражаються на реальний ризик банкрутства, через дії влади, оскільки наразі не існує ні реальних показників інфляційних ризиків, ні реального курсу гривні стосовно «твердих» валют. Натомість є суто «адміністративні», тобто директивно визначені владою, показники інфляції і курсу валюти. Отже, ніхто, навіть ті ж самі чиновники, які визначають ці параметри, не може з певнісню визначити, що буде завтра, через місяць, через півроку... А це просто унеможливлює украдання довгострокових договорів або переведення стосунків у площину тіньових домовленостей.