Хроніки дерибану. Благими намірами ринок електроенергії звільнять для Ахметова і Клюєва? |
Про це заявляють автори документу та чиновники. Міжнародні установи, серед яких Світовий Банк, визнали законопроект кроком до вільного енергетичного ринку, однак вказали і на його недоліки. Українські ж експерти вважають, якщо цей проект стане законом, то він перерозподілить фінансові потоки на користь бізнесу, наближеного до влади.
Україна є одним із найбільших виробників електроенергії у Європі та її експортером. Попри це, її власний внутрішній ринок перебуває у зародковому стані через державне регулювання цін та неможливість вільної конкуренції. Так вважає член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, депутат-регіонал Ігор Глущенко.
Наблизити український енергетичний ринок до європейського, на переконання Глущенка, має зміна законодавства, зокрема, внесений ним до Верховної Ради законопроект «Про засади функціонування ринку електричної енергії».
«Адмінресурс у тарифоутворенні та поганий інвестиційний клімат не дають правильних сигналів інвестору, – зазначає Ігор Глущенко. – Як член Енергетичного співтовариства, Україна взяла на себе зобов’язання реформувати енергетичний сектор. Запропонований закон – це не революція, а копітка робота»,– наголосив депутат.
Світовий банк очікує, що законопроект ухвалять, коли доопрацюють
Важливим етапом виконання Україною зобов’язань перед Енергетичним співтовариством назвала цей документ його представниця Розета Карова. Однак вона наголосила, що він має бути доопрацьований. Подібну оцінку законопроекту висловив спеціаліст із запровадження енергетичних проектів Світового банку Дмитро Глазков.
«Ми надавали фінансову підтримку для реформування «Укренерго», «Укргідроенерго» та технічну допомогу українському уряду для реформування енергетики. Умовою нашої співпраці є ухвалення закону про дерегуляцію ринку енергетики. Він мав з’явитися три роки тому. Тому вкрай важливо ухвалити цей законопроект, але за умови, що його доопрацюють», – наголосив представник Світового банку.
За словами директора Центру взаємодії з органами державної влади НАЕК «Енергоатом» Костянтина Запайщикова, законопроект передбачає вільне ціноутворення виробниками та постачальниками електроенергії. Виробники вноситимуть частину своїх прибутків до так званого фонду розподілу вартісного дисбалансу. А з нього отримують доплати пільгові категорії споживачів, а також – представники вітрової, сонячної та інших видів альтернативної енергетики.
У законопроекті йдеться, що до фонду розподілу вартісного дисбалансу виробники електроенергії долучатимуться довільно. Однак гідроелектростанції та АЕС – зобов’язані це робити. Окрім того, частина коштів фонду перераховується теплоцентралям та виробникам «зелених видів енергії».
Ахметов та Клюєв будуть державним коштом зводити нові електростанції – експерт
Такі деталі законопроекту свідчать, що він написаний на користь конкретних власників енергопотужностей, вважає експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук.
«Законопроект робить ринок менш зарегульованим, але на цьому його позитив завершується, – вважає Корольчук. – У ролі нелюбих сестер опинилися АЕС і ГЕС, які разом продукують більше половини електроенергії. Попри це вони дотуватимуть сонячні та вітрові електростанції, які мають близько одного відсотка в енергобалансі. Тобто, Рінат Ахметов та Андрій Клюєв, які володіють переважною більшістю нетрадиційних енергетичних потужностей, будуть за рахунок державних коштів зводити нові й нові приватні електростанції. Цікаво й те, що ТЕС, які також належать близьким до влади бізнесменам, зелену енергетику зможуть не дотувати».
Юрій Корольчук наголошує, що найбільшою загрозою у даному випадку, є загроза «вимивання» коштів з атомної енергетики, яка є основою української економіки.
На думку ж експерта Центру Разумкова Сергія Дяченка, найбільшим ризиком цього законопроекту є те, що він містить можливості для подальшої монополізації цього сектору. Тим паче, що близько 80% енергоактивів вже належить двом бізнесменам, близьким до влади, каже Дяченко.
Нині українські атомні електростанції продають струм мережам по двадцять одній копійці за кіловат. Це втричі менше, ніж отримують за таку ж кількість енергії теплоелектростанції, та в 25 разів менше, ніж сонячні станції, які мають зелений тариф – понад 5 гривень за кіловат. Дотації українській сонячній енергетиці фахівці вважають найвищими у світі й радять зменшити їхній обсяг.